Нова українська школа: порадник для вчителя - Плеяди 2017

Додаток Д. Ранкова зустріч

Піклування один про одного, відчуття емоційної безпеки, яка потрібна для того, аби ділитися важливими ідеями та досвідом, готовність допомагати друзям - це саме ті характеристики, що відображають сутність ранкової зустрічі.

Ранкова зустріч - це зустріч на початку дня учнів із вчителем. Сидячи в колі один проти одного, кожна дитина вдумливо і поважно вітається з іншими дітьми, після чого впродовж короткого часу ділиться власним досвідом зі своїми товаришами, які з повагою слухають її, ставлять свої запитання та коментують. Після цього вся група бере участь у короткій груповій вправі, спрямованій на розвиток академіч­них навичок, почуття команди та відчуття єдності. Ранкова зустріч закінчується обміном щоденними новинами, які зазвичай готує вчитель, щоб представити нав­чальні завдання дня.

Ранкова зустріч - це запланована, структурована зустріч, яка займає важливе місце в повсякденному розкладі діяльності класу, де панує атмосфера піклування та відповідальності. Педагоги визнають особливу роль ранкової зустрічі в житті дітей і присвячують 15-25 хвилин на початку дня, аби створити позитивну атмос­феру в учнівському колективі на весь навчальний день у школі.

ЗНАЧЕННЯ РАНКОВОЇ ЗУСТРІЧІ

Створення спільноти

У чому полягає важливість створення спільноти? Спільнота дає відчуття приналежності. Члени спільноти пов’язані один з одним спільними інтере­сами та цінностями. Люди, які відчувають себе частиною спільноти, вихо­дять за межі свого безпосереднього інтересу заради користі групи. Вони піклуються один про одного. Коли вони почуваються частиною спільноти, то більше й довше працюють за для її інтересів. Вони знають сильні сторони кожного учня класу та можуть, за потреби, їх використовувати. Вони навча­ються один від одного, розширюючи знання і досвід усіх членів спільноти.

У процесі спільної роботи виникає певний рівень довіри поміж членами спільноти. Спільноти можуть самовдосконалюватися, отримуючи зворот­ний зв’язок один від одного.

Розвиток навичок спілкування

Уміння говорити і слухати є найважливішими якостями, які необхідні для демократичної культури. Учні молодших класів можуть висловлювати свою точку зору, чути відмінні думки інших людей, аналізувати їх. Ранкова зустріч дає дітям змогу брати участь у групових обговореннях, а педагогам - моде­лювати й активно розвивати у дітей вміння та навички ефективного спілку­вання. Люди, які можуть ефективно спілкуватися:

· Висловлюють свої думки таким чином, щоб їх розуміли інші.

· Уважно слухають, коли говорять інші.

· Вирішують проблеми за допомогою слів.

· Пропонують свої ідеї іншим.

Ці навички мають дуже важливе значення для успішного життя в колективі, спільного навчання та розв’язання конфліктних ситуацій. Ранкова зустріч - ідеальна можливість для розвитку цих навичок.

Передбачається, що учні робитимуть свій внесок у роботу групи в навчаль­ній, соціальній, емоційній, практичній сферах. Вони потрібні, від них зале­жать інші, їх цінують за особистий внесок. Діти потребують практичного досвіду у висловленні власних думок, у кращому пізнанні один одного, у визнанні сильних сторін і талантів своїх однолітків. Такі заняття, як ранкова зустріч, дають змогу постійно розвивати ці навички.

Розвиток соціальних навичок

Завдяки практиці ранкової зустрічі учні початкової школи переходять від зосередження уваги на власній особистості до охоплення нею інших. Со­ціальні переваги цього підходу сприяють розвиткові емпатії, активному слуханню однолітків, навчають дітей розуміти думки інших людей. Уміння сприйняти точку зору іншої людини долає упередженість, сприяє толерант­ності та визнанню відмінностей. Такі соціальні компетентності допомагають людям жити у взаємній повазі, створюють умови для позитивного, відкри­того спілкування між окремими членами суспільства. Це основні навички, необхідні для демократії.

Соціальні навички розвиваються не в ізоляції, і не тоді, коли діяльність та моделі поведінки жорстко визначені. Здатність ефективно говорити і слуха­ти, робити вибір, а також залагоджувати конфлікти, коли вони виникають, - усе це має найважливіше значення для функціонування будь-якої спільноти. Діти потребують спокійної та інклюзивної атмосфери. їм потрібні можливо­сті експериментувати та різними способами розповідати, спілкуватися та отримувати задоволення від перебування в колі своїх однолітків.

Створення позитивного настрою

Повсякденні вправи, які практикуються під час проведення ранкової зустрі­чі, допомагають учням зблизитися зі своїми однолітками, навчитися співп­рацювати, утримуватися від критики інших, поважати інших як особисто­стей. Позитивний настрій у класі створюється за рахунок атмосфери довіри, відчуття приналежності до спільноти, участі у прийнятті рішень, доброти та заохочення з боку однолітків, вільного від критики ставлення вчителя, очіку­вання конкретних результатів, справедливості та неупередженості.

ЧОТИРИ ОСНОВНІ КОМПОНЕНТИ РАНКОВОЇ ЗУСТРІЧІ

· вітання

· групове заняття

· обмін інформацією

· щоденні новини

ВІТАННЯ

Вітання - перший компонент ранкової зустрічі.

Учні разом із вчителем, (асистентом учителя, якщо він є) розміщуються у колі. Усі діти вітаються і це забез­печує розуміння, що вони є важливими членами групи.

Діти хочуть, щоб їх любили, цінували дорослі та однолітки, прагнуть почуватися часткою класу.

· Вітання адресується кожному учню по черзі, вербально або невербаль­но всіх запрошують до кімнати.

· Під час вітання кожна дитина з повагою звертається до інших на ім’я; в колі створюється доброзичливий настрій.

Учні усвідомлюють свою важливість і допомагають іншим відчувати себе членами групи, яких цінують.

Практика щирого привітання інших є головною метою етапу Вітання, що є важли­вим елементом демократичного освітнього середовища, орієнтованого на дитину.

· Вчитель розпочинає вітання, звертаючись до когось персонально, нап­риклад: «Доброго ранку, Оленко. Я рада, що ти тут». Процес приві­тання кожного учасника окремо, зазвичай, відбувається по колу, зліва направо. Кожна дитина, після того, як її привітали, в свою чергу вітає іншу. Коло включення поширюється на всю групу, а потім і на більш широку спільноту.

Повна кишеня вітань

Прості вітання

· Рукостискання.

· Арабське вітання - Ассалам Алейкум.

· «Хай-файв» (вітання, коли одна людина плескає піднятою долонею в долоню іншої людини).

Вітання і відповіді

Діти передають один одному якесь конкретне привітання і відповідь, наприк­лад: «Доброго ранку, Андрійко» - «Доброго ранку, Марійко» доти, поки звер­нення не обійде коло дітей. Вітання можна легко змінювати шляхом:

· Зміни або додавання нових слів, наприклад: «Привіт, Андрійко, я рада, що ти прийшов».

· Використання іншої мови, можливо тієї, яку дитина використовує вдома (наприклад, ромської, російської, англійської тощо).

· Додавання жестів - таких, як рукостискання, махання рукою, або інструкцій, наприклад: «Вставайте, коли почуєте своє ім’я».

· Зміни послідовності привітання інших, наприклад, оминати кожну другу дитину, яка сидить у колі.

Вітання - знайомства

Вітання - знайомства, які дають можливість дітям краще познайомитись один з одним, також можна провести під час ранкової зустрічі.

· Заготуйте картки з іменами кожної дитини. Кожна дитина витягує картку і вітає того, чиє ім’я на ній написане. Якщо у класі присутні відвідувачі (гості), зробіть картки з їхніми іменами, щоб була можли­вість привітати і гостей класу.

· Окремі члени групи можуть відрекомендовуватися в особливий або жартівливий спосіб. Наприклад, попросіть учнів додавати до привітання прикметники для опису себе («Доброго ранку, я розумний Миколка»). Для учнів початкової школи буде своєрідною фонетичною вправою, коли необхідно вживати прикметники, що починаються з того ж звука, що і їхнє власне ім’я («Доброго ранку, я смілива Софійка»).

· Запропонуйте кожній дитині відрекомендувати особу, що сидить поруч з нею, якимось особливим чином. Наприклад: «Аліса, я рада, що ти прийшла. У тебе такі чудові малюнки».

· Вітання - знайомства можуть бути як запропонованими, так і осо­бистими: «Це моя однокласниця Дарина. Їй десять років. Дарина любить гратися з м’ячем і відвідувати спортивну секцію».

Використання різноманітних стилів чи форматів вітання спонукає педагогів міркувати щодо унікальних особливостей учнів їхнього класу. Діти створюють чудові нові привітання для ранкової зустрічі. Така практика заохочує їх і додає впевненості у собі.

Вітання створює спокійний і розважливий настрій для наступного елементу зустрічі - групового заняття.

Після того як діти опанують такий компонент ранкової зустрічі, як вітання, педагоги можуть ознайомити їх із груповими заняттями, обговоривши, насамперед, значення слова «спільнота».

ГРУПОВЕ ЗАНЯТТЯ

Групове заняття - другий компонент ранкової зустрічі, що розпочинається після спокійного періоду обмірковування інформації.

У класі створюється відчуття єдності, радості через виконання пісень, участі в іграх, коротких і швидких заняттях.

Ігри та заняття, позбавлені елементів суперництва, ко­оперативні за суттю, вра­ховують індивідуальний рі­вень розвитку певних нави­чок дітей.

Такі групові заняття, зде­більшого, пов’язані з нав­чальною програмою чи те­мою, яка в цей час вивча­ється у класі.

· Мета групових занять полягає в об’єднанні групи.

· Кожний член групи приєднується до спільних розваг - співає, грається в ігри, бере участь у виконанні різних вправ. Серед цих вправ мають бути ігри, які не передбачають суперництва, а також завдання кооперативного характеру, де цінуються та враховуються індивідуальний рівень навичок та інтереси дітей.

· Ці заняття потребують від учнів використання навичок критичного мислення і сприяють самовираженню.

Групові заняття можуть бути структуровані та містити завдання, пов’язані з навчальною програмою. Інтелектуальні ігри і завдання, спрямовані на розвиток етичних і моральних почуттів. Їх можна використовувати в якості вступу до роботи в класі та для обговорень.

Групові заняття

Для учнів 6 років

«Музичні стільці».

Коли грає музика, учні ходять навколо стільців, розставлених колом. Коли музика припиняється, кожна дитина має сісти на стілець. Якщо стільців недостатньо, діти вирішують, яким чином знайти кожному місце. Після кожного такого етапу один стілець забирають, аж поки не залишиться лише кілька стільців, на які мають сісти всі учні.

«Доторкнись до синього».

Учні можуть розпочати гру у колі, але потім їм потрібно мати можливість вільно пересуватися. Ведучий розпочинає гру словами: «Доторкнись до синього!» (Можна використовувати набір кольорових карток). Учні мають торкнутися синього кольору на своєму одязі або на одязі інших. Вони можуть торкатися пальцем, коліном, ліктем, головою тощо.

Потім ведучий називає інший колір, наприклад: «Доторкнись до червоного!». Діти, продовжуючи триматися за предмет синього кольору, мають водночас зуміти торкнутися червоного кольору. Протягом гри спонукайте дітей допо­магати один одному торкатися відповідних кольорів. У цій грі немає тих, які програли або вибули з гри! Ця гра - зусилля усієї групи. Якщо хтось не в змозі утримати рівновагу або падає, гра починається спочатку.

«Характеристики людей».

Оберіть кількох учнів і поставте їх поруч один з одним. Вони повинні мати щонайменше одну спільну ознаку (наприклад, темне волосся). Решта дітей, які стоять у колі, мають визначити цю характеристику. Якщо хтось здогадується, то пропонує іншій дитині з кола, хто має таку ж характеристику, приєднатися до групи.

«Оцінювальна банка».

Покладіть у банку певну кількість будь-яких предметів. Запропонуйте учням припустити, кількість предметів у банці. Можливо змінити цю вправу, записую­чи відповіді на великому аркуші паперу. Запишіть припущення кожної дитини. Збережіть ці записи та розмістіть їх у класі або з’єднайте разом і зробіть Книгу приблизних оцінок нашого класу.

· Групові заняття під час ранкової зустрічі дуже добре проводити після спокійного обмірковування періоду обміну інформацією, коли діти готові до участі в активніших видах діяльності.

· Групові заняття менш структуровані, аніж такі компоненти ранкової зустрічі як вітання та обмін інформацією, і спрямовані на задоволення притаманного дітям бажання рухатися.

· Групові заняття, зазвичай, є другим компонентом ранкової зустрічі, з яким треба знайомити учнів. Водночас, вони можуть, наприклад, разом співати пісеньку, беручи таким чином участь у групових заняттях, ще до офіційного їх представлення.

ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ

Обмін інформацією - третій компонент ранкової зустрічі.

Практика обміну інформацією - це найважливіший компонент ранкової зустрічі.

· Під час обміну інформацією учні висловлюють свої власні ідеї, стурбованість, досвід, почуття, а також обмінюються важливими для них речами. Інші діти ставлять запитання або коментують. Особа, яка висловлює свої думками, відповідає на запитання.

Таким чином діти дізнаються про інших і надають можливість іншим

краще пізнати себе.

· Обмін інформацією виховує в учнів навички вільно висловлюватися перед іншими дітьми та батьками.

Діти потребують практики, аби почуватися спокійно й компетентно, висловлюючи свої ідеї у класі.

· Певні моделі, пов’язані з обміном інформацією, дають дітям можливість відчувати до себе відповідну увагу.

Діти впевненіше висловлюються, коли знають, що їх поважатимуть і слухатимуть, що вони зможуть чітко висловлювати свої думки.

· Учні пропонують важливі для них теми для обговорення.

· Діти мають змогу дізнатися щось один про одного.

· Кожна дитина може поставити запитання чи прокоментувати, а учень, який повідомляє інформацію, відповідає на запитання та коментарі товаришів.

Обмін інформацією допомагає розвивати навички, які дають змогу навчатися впевнено говорити і слухати.

ЩОДЕННІ НОВИНИ

Щоденні новини – завершальний елемент ранкової зустрічі.

Головна мета щоденних новин полягає у наданні інформації.

· Щоденні новини містять коротке повідомлення, складене педагогом (або під його керівництвом), яке вивішується таким чином, аби всі могли його прочитати на відповідному стенді чи дошці.

· Письмове оголошення налаштовує учнів на те, що має вивчатися цього дня, а також дає можливість обміркувати події та навчання попередніх днів.

· Щоденні новини можуть містити різноманітні зав­дання (заповнення кален­даря, перегляд розкладу виконання робіт, створен­ня графіка погоди тощо), що активізує початок ін­дивідуальної роботи або діяльність у навчальних центрах.

- Це короткі усні оголошення, а також, залежно від віку дітей, різноманітні завдання (наприклад, календар погоди, розклад виконання робіт тощо).

- Щоденні новини допомагають дітям тренувати навчальні навички, що спри­яють розвиткові математичних та мов­леннєвих навичок.

- Щоденні новини сприяють розвитку демократичної практики через надан­ня інформації, важливої для всіх, у письмовій або усній формі.

Письмове повідомлення на дошці, зазвичай, складається з конкретних і сталих компонентів.

Наприклад, щоденні новини можуть містити:

· Особливе вітання.

· Календарну інформацію.

· Повідомлення або інформацію про поточну тему навчальної програми або тему обговорення.

· Пояснення щодо плану роботи на день.

· Інформацію про конкретні види роботи або обов’язки.

· Особливе прохання або завдання, що потребує виконання.

· Спеціальні оголошення.

Щоденні новини мають бути прості, чіткі та стислі. Інформація - легкою для читання, розбірливо написана, аби мати змогу прочитати її, проілюструвати правильне написання літер і цифр.

Для того щоб максимально використати всі можливості, щоденні новини мають:

· бути візуально і фізично доступними для всіх;

· сприяти розвитку навичок читання і надавати змогу постійно здійснювати необхідні адаптації;

· бути чіткими, простими і стислими;

· бути розбірливо і охайно написаними;

· враховувати мовні знання, що відповідають вікові дітей;

· враховувати вміння читати, що відповідають вікові дітей;

· враховувати вміння писати, що відповідають вікові дітей;

· бути у сталому форматі.

- Необхідні матеріали: фліп-чарт, дошка, великі аркуші паперу, якщо вико­ристовується фліп-чарт, а також яскраві кольорові маркери або крейда.

- Візуальний дисплей має бути доступним для того, щоб діти мали змогу писа­ти. Папір кращий для використання, оскільки окремі аркуші щоденних новин можна збирати, зробити з них книгу класу, або наприкінці дня передати бать­кам когось із дітей.

- Якщо щоденні новини збирають і скріплюють, у такий спосіб педагог демонструє учням їх важливість. Вони стають історією класу і свідчать про його розвиток.

- Коли учні дорослішають і переходять до середньої школи, потреба у записах і збереженні щоденних новин зменшується.

- Щоденні новини допомагають зробити легкий перехід до вибору заняття або до наступного навчального етапу дня

- Якщо ранкова зустріч стає задовгою, такі оголошення, як календар, додат­кові ігри, робота з розкладом, інші питання можна перенести на інший час.

Такі заняття дають дітям змогу розвивати соціальні та академічні навички, поєднуючи соціальний, емоційний та інтелектуальний розвиток кожного учня. Повторення позитивного досвіду сприяє розвитку доброти, емпатії та інклюзії, а також дає надзвичайні результати як для створення спільноти класу, так і поза його межами. Педагоги відповідають за проведення ранкової зустрічі та моделювання демократичної поведінки.

ПЛАНУВАННЯ РАНКОВОЇ ЗУСТРІЧІ

Оточення (у приміщенні, чи то поза його стінами) має бути гостинне, затишне і достатньо просторе для того, щоб у ньому могли зібратися всі учні класу. Запровадження ранкової зустрічі не потребує багато матеріалів. Для проведення ранкової зустрічі потрібні визначений час, місце, килим або інше покриття на підлозі, а також стенд або класна дошка.

Планування ранкової зустрічі проводиться так само, як і планування уроків. Планування всіх компонентів зустрічі має враховувати:

· інтереси й ідеї окремих дітей;

· інтереси й ідеї групи;

· навчальні теми;

· ідеї, що виникли;

· проблеми або занепокоєння, що витікають з відгуків або групо­вих обговорень.

- Рекомендовану послідовність компонентів - вітання, обмін інформацією, гру­пове заняття, щоденні новини - можна змінити відповідно до потреб кожного класу.

- Деякі педагоги закінчують ранкову зустріч груповим заняттям, оскільки воно створює відчуття спільноти, готує клас до роботи упродовж дня. Інші завер­шують ранкову зустріч щоденними новинами, оскільки це створює перехід до навчального матеріалу.

- Дехто проводить обмін інформацією окремо від ранкової зустрічі задля її скорочення або для підвищення уваги до цього важливого компонента.

- Педагоги можуть експериментувати і знаходити те, що ідеально підходить для їхнього класу. Задовольняючи потреби й інтереси класу, ранкова зустріч стає їх власним набуттям, і відтак - набуває більшого сенсу для дітей.

СТВОРЕННЯ ПРАВИЛ КЛАСУ

У класі орієнтованому на дитину, учні самостійно керують власною поведінкою і приймають правильні рішення під керівництвом вчителя. Педагоги сприяють роз­витку самоконтролю, дозволяючи дітям встановлювати основні принципи поведін­ки у класі через запровадження правил класу.

- Правила класу - це позитивні висловлювання, що окреслюють принципи по­ведінки учнів у класі. Вони сприяють вирішенню етичних проблем, що мо­жуть виникати у навчальному закладі. Діти, дотримуючись принципів, які вони розробляють для класу, демонструють відповідальність і незалежність.

- Коли на дітей покладається відповідальність за власний вибір і прийняття рі­шень, які впливають на клас, вони розуміють необхідність правил. Ці правила не є довільними або відірваними від дійсності. Вони спрямовують індивідуальні вчинки на досягнення користі для всієї спільноти. Подібно до законів, правила мають на меті гарантувати безпеку людей, захищати особисті права і свободи, а також керувати поведінкою. В них йдеться не про те, чого не по­трібно робити, а про те, що необхідно робити.

- Коли учні беруть участь у процесі створення правил, у них виникає почуття причетності до спільної справи. Вірогідніше, що діти виконуватимуть прави­ла, які вони створили самі, аніж підкорюватимуться правилам, нав’язаними іншими. Після розроблення правил, їх друкують на плакаті та розміщують на видному місці у класі, де учні можуть їх часто бачити.

- Важливо також час від часу переглядати правила - деякі з них можуть втра­тити свою актуальність, натомість може з’явитися потреба у створенні нових правил. Цей момент дає можливість дітям зрозуміти, що правила, якими б хорошими вони не були, не є вічними і потребують перегляду і переоцінки.

Для того, щоб розпочати процес створення правил класу, педагоги наводять приклади коротких, стислих позитивних висловлювань, наприклад:

«Ходити у класі спокійно»;

«Класти матеріали на місце»;

«Вирішувати проблеми за допомогою слів»;

«Слухати, коли хтось говорить».

Педагоги також мають ініціювати висловлення дітьми своїх ідей. У міру над­ходження ідей стосовно правил, їх записують на великому аркуші паперу.

Запис дає дітям змогу обговорювати свої ідеї, оцінювати всі пропозиції й об’єднувати взаємопов’язані.

Правила, сформульовані у негативному стилі - «Не бігати», «Не перебивати інших» краще переформулювати у позитивні. Доопрацьований список тре­ба прочитати вголос.

Рішення щодо затвердження правил приймається всією групою. Краще прийняти кілька конкретних, а не багато детальних правил.

- Правила класу також можна створювати, коли виникають проблеми. Напри­клад, якщо діти перебивають один одного під час групового заняття з роз­витку мовлення, як наприклад «Крісло автора», педагоги можуть організу­вати спеціальні збори або запланувати роботу з прийняття правил під час ранкової зустрічі.

- Здійснюючи відповідні заходи, педагог надає дітям можливість звернути увагу на конкретний прояв поведінки і створити правила, якими будуть керуватися діти.