Математика 2 клас - розробки уроків НУШ - Барна М. 2018

Урок 32. Досліджуємо дві послідовні задачі
Розділ ІІ. Додавання і віднімання чисел з переходом через десяток у межах 20

Мета: формувати вміння розв'язувати задачі.

Дидактична задача: актуалізувати поняття задачі, знання про кількість числових даних, достатніх для відповіді на запитання задачі, поняття простої задачі; ознайомити учнів із двома послідовними задачами та способом їх об'єднання в одну задачу, зі схемою аналізу задачі, яка складається з двох простих задач; формувати навички віднімання на підставі взаємозв'язку арифметичних дій додавання й віднімання, віднімання двома способами — частинами і на підставі взаємозв'язку арифметичних дій додавання й віднімання; закріпити вміння знаходити невідомий компонент арифметичних дій додавання й віднімання; формувати вміння знаходити значення виразів за діями; закріпити уявлення про периметр многокутника та вміння його знаходити.

Розвивальна задача: формувати прийоми розумових дій аналізу, порівняння, синтезу під час виконання завдання № 2; розвивати логічне мислення під час розв'язання задачі з логічним навантаженням.

Хід уроку

І. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

На попередньому уроці ми розглядали ситуацію, коли в задачі бракувало числових даних. Як ми виходили з цієї ситуації? Ми добирали числове дане, але це було незручно, бо в усіх виявилися різні розв'язання. Або було задано додаткову умову. У цьому випадку в усіх було одне й те саме розв'язання! Сьогодні ви познайомитесь з іншим способом виходу з такої ситуації. Тож до роботи!

ІІ. Актуалізація опорних знань і способів дії

Усна лічба

1. Завдання № 1 виконується учнями самостійно.

2. Пропонуємо учням попрацювати за картками з друкованою основою.

I варіант

II варіант

III варіант

IV варіант

3. Усне опитування

Як «упізнати» такий вид математичних завдань, як задача? [Цей вид завдань поданий у текстовому вигляді. У ньому описується якась ситуація і подаються числові значення, що її характеризують, ставиться вимога знайти числове значення невідомої величини. Також у цьому тексті описуються зв'язки між числовими даними і шуканим.]

З яких частин складається задача?

Де містяться числові дані?

Що вказує на шукане?

Скільки числових даних має бути в задачі?

Що робити, якщо числових даних бракує?

Які задачі є простими? Чи можна відразу, виконавши одну арифметичну дію, відповісти на запитання простої задачі?

Чи існують такі задачі, на запитання яких не можна відповісти відразу, виконавши лише одну арифметичну дію?

Дійсно, такі задачі існують. І сьогодні ви в цьому ще раз переконаєтесь!

ІІІ. Формування вмінь і навичок. Закріплення вивченого

1. Формування вміння розв'язувати задачі. дві послідовні задачі. Формування уявлення про задачі, які складаються з двох простих задач; формування уявлення про аналіз розв'язування задачі, що складається з двох циклів

Завдання № 2 виконується колективно.

Перекажіть усю задачу. Назвіть умову. Повторіть запитання. Виділіть числові дані. Яке число є шуканим? Що незвичайне в цій задачі? Доберіть на власний розсуд числове дане і розв'яжіть задачу. Добираючи числове дане, зверніть увагу, яких значень може набувати число, якого бракує: якщо хлопчик дав білочці 9 горішків, і запитується, скільки в нього залишилося, то в Юрчика мало бути більше ніж 9 горішків. (Учні розв'язують задачу в зошитах у клітинку. Відзначаємо, що є проблеми з її перевіркою,— в учнів різні відповіді! Учитель пропонує інший вихід із цієї ситуації — Катруся придумала не додаткову умову, а допоміжну задачу! Учні переказують першу задачу. Повторюють її умову. Називають запитання. Виділяють числові дані й шукане. Показують опорну схему задачі.)

Що достатньо знати, щоб відповісти на запитання: «Скільки всього горіхів було в Юрчика?»? [Достатньо знати два числових значення: І — скільки горіхів в одній кишені (відомо — 7) і ІІ — скільки в другій (відомо — 6). Якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі? [Дією додавання.] (Учитель креслить на дошці схему аналізу, трошки відступивши від верхнього краю дошки, щоб до цієї схеми можна було зверху докреслити ще один цикл аналізу. Учні записують на дошці лише розв'язання задачі. Відповідь до задачі промовляється усно. У схемі аналізу замість знака питання записуємо знайдене число. Учні переказують другу задачу, використовуючи числове дане, яке вони дістали в попередній задачі.)

Що достатньо знати, щоб відповісти на запитання задачі? [Достатньо знати два числових значення: І — скільки горішків було (ми вже знаємо — 13) і ІІ — скільки горішків хлопчик дав білочці (відомо — 9).] Якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі? [Дією віднімання.] (Учитель на дошці «надбудовує» над схемою аналізу попередньої задачі схему аналізу даної задачі й одержує рисунок, такий, як у навчальному зошиті в рамочці. Учні на дошці записують розв'язання цієї задачі під розв'язанням першої. Формулюємо усну відповідь.)

Чи змогли б ми відповісти на запитання другої задачі, не відповівши на запитання першої? [Ні.] Учитель виділяє на схемі аналізу трикутником першу просту задачу (Підпис робить такий, як на схемі в навчальному зошиті.) Перекажіть першу просту задачу. Розв'язавши першу просту задачу, ми відшукали числове дане, якого бракувало, і тепер змогли відповісти на запитання другої задачі. Яке запитання другої задачі? (Учитель виділяє трикутником на схемі аналізу другу просту задачу і робить відповідний підпис.) Перекажіть другу просту задачу.

Ці дві прості задачі можна об'єднати в одну. (Учні, користуючись підказкою, наведеною у навчальному зошиті, вставляючи відомі числові дані, формулюють задачу. Учитель звертає увагу на схему аналізу задачі, учні пояснюють її.)

Що достатньо знати, щоб відповісти на запитання задачі? [Достатньо знати два числових значення: І — скільки горіхів було (ми поки що не знаємо) і ІІ — скільки хлопчик дав білочці (відомо — 9).] Якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі? [Дією віднімання.] Чи можемо ми відразу відповісти на запитання задачі? [Ні, тому що ми не знаємо, скільки горіхів було в Юрчика.]

Що достатньо знати, щоб відповісти на запитання: «Скільки всього горіхів було в Юрчика?»? [Достатньо знати два числових значення: І — скільки горіхів в одній кишені (відомо — 7) і ІІ — скільки в другій (відомо — 6).] Якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі? [Дією додавання.]

Чи можемо ми тепер відповісти на запитання: «Скільки горіхів залишилося в Юр-чика?»? [Так.] Якою арифметичною дією відповімо на запитання задачі? [Дією віднімання.]

Отже, існують задачі, на запитання яких не можна відповісти відразу, виконавши лише одну арифметичну дію. Вони складаються з кількох простих задач! Розгляньте, як ці прості задачі показано на схемі аналізу. Перекажіть першу просту задачу. Перекажіть другу просту задачу.

2. Формування обчислювальних навичок віднімання на підставі взаємозв'язку арифметичних дій додавання й віднімання в межах 20; формування вміння виконувати віднімання на підставі взаємозв'язку арифметичних дій додавання та віднімання

Самостійна робота учнів за картками з друкованою основою. (Перед початком роботи актуалізуємо спосіб обчислення.)

I варіант

II варіант

3. Формування вміння виконувати віднімання в межах 20 двома способами: на підставі взаємозв'язку арифметичних дій додавання та віднімання та частинами

Завдання № 3 виконується в парах з коментарем.

Учитель пропонує повернутися до розгорнутих міркувань при відніманні на підставі взаємозв'язку арифметичних дій додавання і віднімання та при відніманні чисел частинами. З'ясовуємо, що є основою для виконання віднімання на підставі взаємозв'язку арифметичних дій додавання і віднімання. Учні формулюють цей взаємозв'язок. З'ясовуємо, яке правило є основою для віднімання чисел частинами.

4. Закріплення вміння знаходити невідомий компонент арифметичних дій додавання й віднімання

Самостійне виконання завдання № 4. (Попередньо слід згадати правила знаходження невідомих компонентів арифметичних дій додавання й віднімання.)

Формування вміння знаходити значення виразів за діями

5. Усна групова робота над завданням. (Виконується лише на дошці.)

Визначте порядок виконання дій у виразах. Поясніть обчислення за схемами.

6. Завдання № 5 виконується в парах з коментарем.

7. Закріплення уявлення про периметр многокутника та вміння знаходити периметр

Самостійне виконання завдання № 6. (Попередньо слід згадати означення периметра многокутника та алгоритм дій із знаходження периметра.)

8. Розвиток логічного мислення учнів

Діти пішли в ліс по ягоди. Тетянка йшла стежкою позаду Оленки, Сашко — позаду Галинки, а Оленка — позаду Сашка. У якому порядку йшли діти?

[Для візуалізації розв'язування складаємо графічну схему: позначаємо точками дітей (ставимо точки в хаотичному порядку, позначаємо імена дітей першими літерами); показуємо відношення «йти позаду» стрілочкою. Наприклад, Тетянка йшла позаду Оленки — від Оленки до Тетянки ставимо стрілку, спрямовану до Тетянки. Аналогічно позначаємо те, що Сашко йшов позаду Галинки, що Оленка йшла позаду Сашка. Отже, схема замикається, тепер можемо визначити порядок, в якому йшли діти.]

IV. Пояснення завдань домашньої роботи

Домашнє завдання. Зошит «Працюю самостійно»: с. 20, № 74, 75. У завданні № 74 ви маєте розв'язати дві послідовні задачі. Для учнів, які прагнуть більш складного завдання, подано завдання з трикутником — треба об'єднати дві послідовні задачі в одну та пояснити схему аналізу за поданими підказками. Ми це робили сьогодні на уроці. У завданні № 75 треба виконати віднімання на підставі взаємозв'язку арифметичних дій додавання і віднімання.

V. Рефлексія навчально-пізнавальної діяльності учнів

Чим вам запам'ятався сьогоднішній урок? Що вам вдається найкраще?

Чи легко вам виконувати віднімання з переходом через десяток? Якщо в когось ще є певні труднощі, зверніть увагу, над чим слід попрацювати. Зверніться до вчителя за додатковим завданням! Ви вже маєте навчитися швидко і правильно віднімати або частинами, або на підставі взаємозв'язку арифметичних дій додавання й віднімання. Це дуже корисно, оскільки на наступному уроці ми будемо складати таблиці віднімання.