Тижневі кейси з мовно-літературної галузі для 2 класу - Ірина Старагіна, Аліна Ткаченко та Людмила Гуменюк 2018

Тиждень 17

№ з/п

Дата

Проблемне запитання/ Тема

Орієнтовні види діяльності

Ресурси/Джерела

Змістові лінії та пропонований зміст

Взаємодіємо усно. Уявлення про діалог як ланцюжок висловлювань. Репліка в діалозі: звертання, привітання, прощання, вибачення, подяка, побажання, питання, прохання, знайомство, поздоровлення, запрошення, згода, відмова тощо. Спілкування та людські емоції (радість, сум, страх, злість). Роль ввічливих слів у спілкування.

Взаємодіємо письмово. Друкований текст – зразок орфографічних написань. Піктограми для зображення емоцій (емотикони, зокрема графічні зображення смайлів).

Читаємо. Місце і час подій, персонажі (вчинки, мотиви поведінки, думки, емоції). Автор і оповідач. Аналіз вчинків персонажів (причини і наслідки).Виявлення власного ставлення до вчинків. Слова і вирази, які характеризують персонажа, події. Малі фольклорні форми: загадки, скоромовки, прислів’я, приказки, ігровий фольклор, казки, пісні, легенди, міфи. Частини тексту: зачин, головна частина, кінцівка.

Досліджуємо мовлення. Форма слова. Питальні, розповідні, спонукальні речення; окличні й неокличні речення.

Досліджуємо медіа. Вплив реклами на поведінку людини. Теми, емоційно-ціннісне навантаження медіатекстів. Елементи форми і їх значення для сприйняття основних ідей (колір, музика, анімація у мультфільмах), музика в рекламі.

Театралізуємо. Важливість імпровізації у грі. Актори як учасники гри в спілкування.

Примітка:

1. Завдання, спрямовані на формування та відпрацювання умінь та навичок (графічних, орфографічних, орфоепічних тощо), учитель може добирати додатково, враховуючи індивідуальні особливості учнів.

2. В доборі тематики текстів враховується поточна тема інтегрованого курсу «Я досліджую світ» – ВАРТІСТЬ І ЦІННІСТЬ (січень).

1.


Як форма слова може підказати, що йдеться про спільноту?

Слухання виконання вірша актором / виразне читання вірша Олександра Олеся «Ялинка». Обговорення почутого/прочитаного (Додаток 1).

- Кому сподобалось читання вірша актором Богданом Бенюком? Що саме сподобалось?

- А кому не сподобалось? Чому?

- Хто хоче спробувати прочитати вірш так, як це зробив Богдан Бенюк? (2-3 спроби)

- Про що йдеться у вірші?

- Хто розповідає нам про зустріч з зайцем, тобто, хто оповідач?

Важливо! Розповідає поет від імені персонажа. Оповідач не сторонній спостерігач за подіями, а учасник.

- Скільки персонажів у вірші?

- Де відбуваються події і коли?

- Які події у вірші – правда, а які – вигадка?

Групова робота: визначення частин тексту (Додаток 2).

- Поміркуйте, які три частини у вірші відповідають складу потягу (локомотив, вагони, платформа з сигнальним ліхтарем), розріжте текст на ці частини та розмістіть у відповідних місцях.

Вибіркове читання. Форма множини в словах. Мовленнєвий експеримент (робота в групі)

- Знайдіть у вірші рядки, у яких згадується спільнота зайчикових ворогів.

А у лісі скрізь вовки,

І ведмеді, і лисиці,

І ворони, і граки,

І розбійниці-синиці.

- Чим небезпечні ці тварини для зайчика?

- Про яку спільноту згадує зайчик в таких словах:

Порубаєте ліси –

Ніде буде і сховатись.

- Як слово-назва дії підказує нам, що йдеться не про одну людину, а про спільноту? (Слово-назва дії має форму множини: порубаєш – порубаєте).

- Попрацюйте в групі: уявіть собі, що до лісу зібрався йти не один хлопчик, а кілька друзів. Що має змінити оповідач в словах, щоб читач зрозумів, що йдеться не про одного хлопчика, а про групу? (Форму однини на форму множини.)

-

- Попрацюйте з першими вісьмома рядками вірша, записуючи пропоновані зміни.

- Важливо! Учні обговорюють в групі і вносять уточнення в текст, який заздалегідь роздруковано зі збільшеними інтервалами між рядками (Додаток 3).Учитель не пропонує учням готового рішення, а відстежує, що пропонують учні в групах. У разі потреби учитель доповнює дитячі пропозиції: я – ми, взувся – взулися, одягнувся – одягнулися, в кожушинку – в кожушинки, сам – самі, запрігся – запряглися, поїхав – поїхали, встиг – встигли, став – стали, на мене – на нас.

- Під час заслуховування варіантів обговорюється додаткове питання:

- Чи є потреба змінювати форму слова ялинка? (Так, якщо кожний хотів зрубати для себе, ні – якщо вони поїхали за однією ялинкою. Але рима вимагає форму множини: кожушинки – ялинки.

Створення піктограм для запам’ятовування рядків вірша. Письмо з пам’яті. Взаємоперевірка.

- Використовуючи піктограми, запишіть перші 4 рядки вірша.

- Запишіть з пам’яті перші 4 рядки вірша. Перевірте один в одного записи, порівнюючи запис з текстом вірша.

Вірш Олександра Олеся «Ялинка».

Режим доступу:

https://www.you tube.com/watch?v=Bq92CvkczHk

2


Як слова у висловленні передають емоції мовця?

Групова робота «Створюємо мапу емоцій». Робота з емотиконами (Додаток 4). Аналіз вчинків персонажів. Виявлення власного ставлення до вчинків.

- Використовуючи набір смайлів, спробуйте зобразити:

1) з яким настроєм хлопець йшов до лісу рубати ялинку;

2) з яким почуттям заєць стрибнув на хлопця, захищаючи ялинку;

3) що відчув хлопець під кінець заячої промови;

4) з яким почуттям заєць прощався з хлопцем.

Важливо! Обговорюючи дитячі роботи, важливо звернутися до виявлення причин поведінки зайчика:

- Що викликало таку злість у зайчика? (Вирубка лісів без достатньої висадки нових дерев.)

- Чому він подобрішав у кінці? (Хлопчик зрозумів, що неправий.)

- А як би ви повели себе на місці зайчика?

Вибіркове читання. Антоніми. Мовленнєвий експеримент.

- Прочитайте вірш. Знайдіть і випишіть пару антонімів, яка трапилася в тексті (туди – сюди).

- Запишіть ще дві пари антонімів:

злий – добрий; сміливий – боязкий.

Поміркуйте, про кого з персонажів можна сказати, що він може бути то злим, то добрим.

- А хто сміливий у вірші? Хто боязкий? Доведіть свою думку.

- Чому в мовленні зайця при зустрічі немає ні одного ввічливого слова? Чому зайчик не привітався?

- Знайдіть та підкресліть в мовленні зайчика слова, які вказують на те, що він розлючений (не віддам, нізащо, не пущу, і не проси, ледащо.)

- Якби він не був таким злим в той момент, як бивін міг поговорити з хлопчиком?

- Обговоріть в групі рядки 10 – 13 цього вірша та запишіть свої варіанти того, що змінилося б у мовленні зайчика.

Важливо! Учні обговорюють в групі і вносять уточнення в текст, який заздалегідь роздруковано зі збільшеними інтервалами між рядками (Додаток 5).

Наприклад:

Не віддам – Добрий день! Для чого ти зрубав ялинку?; нізащо –Я охоронець лісу!; не пущу – Дерева потрібні в лісі; і не проси – Я не дозволяю рубати ліс; ледащо – незнайомцю.

- Чи можна стверджувати, що зайчик нечемний? Доведіть свою думку.

Важливо! Учитель привертає увагу учнів до сцени прощання, коли зайчик тисне руку хлопчикові.

Створення письмового висловлювання «Який з персонажів мені більше сподобався і чому?». Перевірка написань, що викликають сумнів, за орфографічним словником.

- Закінчить речення (Додаток 6):

У цьому вірші мені більше сподобався ____________________________, тому що він _____________________________________________________________________________________________________________________


3


Як соціальна реклама може вплинути на поведінку людини?

Гра-драматизація «Повернення з лісу»

- Уявіть, що могло відбутися, коли хлопчик, персонаж віршу «Ялинка», повернувся додому без ялинки. Хто і як його зустрів? Що сказав або сказали? Що відповів хлопчик? Домовтеся в групі, які ролі вам потрібні для цієї гри, та розподіліть їх. Підготуйте невеличку виставу і покажіть її однокласникам.

Ознайомлення з всеукраїнською програмою «Разом за природу» (перегляд відео)

«Моршинська» разом із Всесвітнім Фондом Природи (WWF) започаткувала всеукраїнську програму «Разом за природу».

Мета програми — поширити ідеї дбайливого ставлення до навколишнього середовища, берегти карпатські ліси та висаджувати нові дерева для теперішніх та майбутніх поколінь.

Групова робота: створення листівок з текстами на захист лісів

Умова: на кожній листівці має бути

- розповідне речення неокличне;

- розповідне речення окличне;

- питальне речення неокличне;

- спонукальне речення окличне.

Всеукраїнська програма «Разом за природу»

https://www.morshynska.ua/csr

https://www.you tube.com/watch?v=RqwSDBJCqhY

4


Як розмова з іншими може вплинути на наш настрій?

Слухання / виразне читання казки Даніїла Корсуна «Лісова красуня». Обговорення почутого/прочитаного (Додаток 7).

- Про що ця казка?

- Який настрій був у ялинки до розмови з зайчиком?

- Чи змінився її настрій після розмови? Як саме?

- А який настрій був у зайчика на початку розмови? Як змінився його настрій? Чому?

- Чи будь-яка розмова завжди покращує настрій?

- Який настрій у вас зараз після читання цього тексту? Чому?

- Чого навчає ця казка?

Робота в групі: пошук у тексті та запис слів зі зменшувально-пестливим значенням. Форма слова. Взаємоперевірка записів.

- Прочитайте початок тексту до діалогу ялинки з зайчиком. Знайдіть та випишіть слова-назви предметів зі зменшувально-пестливим значенням. Слова запишіть у два стовпчики: у перший стовпчик запишіть слова, які мають форму однини (йдеться про один предмет), у другий стовпчик – слова, які мають форму множини (йдеться про два і більше предметів).

Важливо! Учні працюють в групі, але кожний у своєму зошиті. Спільно обговорюють, радяться, роблять взаємоперевірку.

Однина

Множина

ялинка

берізок

вітерець

деревця

ялинонька

голочок

голосочком


горбочок


- Поміркуйте, чому на початку казки дуже багато слів зі змуншувально-пестливим значенням, а потім слів з таким значенням трапляється мало. (На початку казки йдеться про ялинку, яка відчуває себе незахищеною, слабенькою, а потім такого відчуття в ялинки вже немає, бо в неї з’являються друзі.)

Дискусія «Чому важливо мати підтримку друзів?» (Додаток 8).

Учні самостійно пропонують варіанти відповідей. Запис різних відповідей у спільне коло та у зошити.

Створення письмового висловлювання «Чого я навчився у свого друга?» / «Чого я навчилася у своєї подружки?». Перевірка написань, що викликають сумнів, за орфографічним словником.

- Закінчить речення:

Мого друга (мою подружку) звуть _____________________. Завдяки йому (їй) я умію _______________________________________Це було так _________________________

Важливо! Учні пишуть у власних зошитах, використовуючи заготовку, зроблену учителем на дошці.

Казка Даніїла Корсуна

«Лісова красуня»

Режим доступу:

http://ukrainka.org.ua/node/7469

5


Чому в описі часто трапляються порівняння?

Читання уривка з тексту «Лісова красуня» в особах.

Вчитель пропонує учням прочитати діалог ялинки і зайчика в особах. За автора читає вчитель (2-3 спроби).

- Чи вдалося виконавцю/виконавиці ролі зайчика читати слова так, що ми зрозуміли, що зайчик впевнений в собі? Якщо так, то що саме допомогло виконавцю/виконавиці це зробити? Якщо ні, то що слід змінити під час читання?

- Чи вдалося виконавцю/виконавиці ролі ялинки читати слова так, що ми зрозуміли, що ялинка сумує і невпевнена в собі? Якщо так, то що саме допомогло виконавцю/виконавиці це зробити? Якщо ні, то що слід змінити під час читання?

Вибіркове читання: опис ялинки. Порівняння як художній засіб. Роль порівняння в тексті.

- Знайдіть у тексті та прочитайте, якими словами описує себе ялинка в розмові з зайчиком.

- Знайдіть та прочитайте, якими словами оповідач описує ялинку взимку.

- З ким порівнює оповідач засніжену красуню? Чим вона схожа на ведмедика? Чим вона схожа на царівну?

- Чим порівняння в описі персонажу важливі для читача?

Гра «Уважні читачі».

- Прочитайте частину тексту, яка починається з речення «Непомітно минули літо й осінь» і до кінця. Потім , не дивлячись в текст, спробуйте записати слова-назви ознак, які трапилася в тексті до поданих слів-назв-предметів. Якщо не можете пригадати слово-назву ознаки, пропускаєте і пишете наступне. Після того, як напишете свої варіанти до всіх слів, перевірте за текстом і виправте свої неточності.

Важливо! Учитель записує на дошці слова-назви предметів, а діти записують у своїх зошитах утворені словосполучення:

Голочки _____________ (рясні),

ковдра ________________(тепла),

вітер _______________(холодний)

сніжок _______________ (свіжий)

шубка _________________(білосніжна)

день ___________(сонячний морозний)

красуня ________________ (лісова)

друзі ______________________(чудові)

Робота з діаграмою Венна «Спільне та відмінне у двох творах про ялинку» («Ялинка», О. Олесь та «Лісова красуня», Д. Корсун) (Додаток 9).

Казка Даніїла Корсуна

«Лісова красуня»

Режим доступу:

http://ukrainka.org.ua/node/7469

Додаток 1

ЯЛИНКА

Раз я взувся в чобітки,
Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.

Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик − плиг!
Став ялинку віднімати.

Я − сюди, а він − туди...
«Не віддам, − кричить, − нізащо!
Ти ялинку посади,
А тоді рубай, ледащо!

Не пущу, і не проси!
І цяцьками можна гратись:
Порубаєте ліси −
Ніде буде і сховатись.

А у лісі скрізь вовки,
І ведмеді, і лисиці,
І ворони, і граки,
І розбійниці-синиці».

Страшно стало... «Ой, пусти!
Не держи мене за поли!
Бідний зайчику, прости, —
Я не буду більш ніколи!»

Низько, низько я зігнувсь,
І ще нижче скинув шапку...
Зайчик весело всміхнувсь
І подав сіреньку лапку.

Олександр Олесь

Додаток 2

Описание: цйу.gif


Додаток 3

Раз я взувся в чобітки,

Одягнувся в кожушинку,
Сам запрігся в саночки
І поїхав по ялинку.
Ледве я зрубати встиг,
Ледве став ялинку брати,
А на мене зайчик — плиг!
Став ялинку віднімати.

Додаток 4

Додаток 5

Додаток 6

Додаток 7

ЛІСОВА КРАСУНЯ

Жила-була у лісі ялинка. Серед інших високих сосен та ялин, серед рясних берізок та вільх ялинка бачила себе дуже непривабливою. І коли легенький вітерець заводив жваву розмову у лісі, то всі деревця починали шелестіти-гомоніти між собою. Тільки ялинонька з ріденьким та тоненьким голосочком своїх голочок мовчки сумувала. Її ніхто не чув, на неї ніхто не звертав уваги.

Одного разу ялинці стало так сумно, що вона не витримала і заплакала. Сльози одна за одною стікали з її голочок і капали на невеличкий горбочок під ялинкою, який раптом ворухнувся.

- Зайчик? – здивувалася ялинка. – Звідки ти тут?

- Спав, поки якесь дівчисько сліз не розпустило, - пробубонів зайчик спросоння. – І чому ми плачемо?

- Я – маленька, низенька, зовсім не схожа на інших, мене ніхто не чує, навіть якщо щосили крикну. Мені сумнооооо!. – ще більш розридалася ялинка.

- Так! Спокійно! – сказав зайчик, знаючи, здавалося, що робити. – Ти хоч би одну зиму перезимувала? Ти хоч би один раз бачила, як зимою сумують берези та вільхи?

Ялинка невпевнено запитала:

- А щ...що таке зима?

- Так, зрозуміло! Будемо виправляти! – зайчик діловито став на задні лапи. – Чекай, я скоро повернуся. Тільки не смій плакати!

Ялинка не встигла оговтатися, як зайчик повернувся з рудою подружкою. Звали її білочка. Невдовзі друзі розповідали ялиночці, що є пори року, що листяні дерева обсипають листя на зиму, а хвойні, тобто і ялинкові, навпаки розпушують свої голки і стають справжніми прикрасами лісу.

Непомітно минули літо й осінь. Дерева скидали листя, а ялинка потихеньку підростала. Рясних голочок ставало все більше. Друзі щодня навідувалися до ялинки, розповідаючи їй різні історії, але тепер і ялинка могла розповісти, що їй було відомо від інших мешканців. Їй зовсім не було сумно.

Настала зима. Сніг укрив теплою ковдрою дерева й землю. Ялинка розпушила свої віти. Під ними ялинка часто укривала від холодного вітру друзів, або гралася, обсипаючи їх інколи свіжим сніжком.

А якою ялинка модницею стала – не передати! То виблисне зеленою сукнею аж до землі, то одягне білосніжну шубку, перетворившись на лагідного полярного ведмедика, то одягне кришталевої чистоти прикраси, наче царівна.

Одного разу лісом прогулювався хлопчик з татом. Побачивши засніжену ялиноньку, що переливалася у сонячний морозний день безліччю діамантів, хлопчик вигукнув:

- Тату! Красуня! Лісова красуня!

- Красуня! – погодився тато.

З цього часу усі в лісі знали, що лісова красуня – це ялинка. Ялинка дуже раділа з цього, але ще більше вона раділа, що в неї є такі чудові друзі.

Даніїл Корсун

Додаток 8

Додаток 9

Спільне та відмінне у двох творах про ялинку («Ялинка», О. Олесь та «Лісова красуня», Д. Корсун)