Тижневі кейси з мовно-літературної галузі для 2 класу - Ірина Старагіна, Аліна Ткаченко та Людмила Гуменюк 2018

Тиждень 30

№ з/п

Дата

Проблемне запитання/ Тема

Орієнтовні види діяльності

Ресурси/Джерела

Змістові лінії та пропонований зміст

Взаємодіємо усно. Умови безпосереднього спілкування: можливість бачити й чути один одного. Розуміння значення слова як умова успішного спілкування.Уявлення про діалог як ланцюжок висловлювань.. Перепитування як уточнення інформації. Види інформації: текстова, графічна, звукова (без уведення термінів). Спілкування та людські емоції (радість, сум, страх, злість). Несловесні засоби спілкування (міміка, жести, рухи тощо).

Взаємодіємо письмово. Орфографічний словник як джерело для перевірки орфограм. Частини тексту: зачин, основна частина, кінцівка.

Редагування як спосіб удосконалення тексту.

Читаємо. Пошук у тексті необхідної інформації. Вибіркове читання. Місце і час подій, персонажі (вчинки, мотиви поведінки, думки, емоції). Аналіз вчинків персонажів (причини і наслідки). Виявлення власного ставлення до вчинків. Стратегії вдумливого читання. Перед читанням (визначення мети читання, прогнозування змісту); під час читання (розуміння лексики, створення в уяві картин, які відповідають змісту, прогнозування розвитку подій, відповідь на запитання, поставлені перед читанням); після читання (зв’язок книжкових подій з подіями із власного життя, формування власного погляду на книжку. Слова і вирази, які характеризують персонажа, події.

Досліджуємо мовлення. Основа та закінчення. Форми слова та споріднені слова. Корінь слова. Лексичне значення слова.

Досліджуємо медіа. Призначення (мета) і цільова аудиторія (Хто буде це дивитися / слухати? Чому?). Малюнок як джерело інформації. Теми, емоційно-ціннісне навантаження медіатекстів. Мультфільм. Реклама.

Театралізуємо. Інсценізація улюблених казок і віршів. Вистава. Діалог між акторами – обмін висловлюваннями. Важливість імпровізації у грі. Простір для гри акторів у спілкування. Актори як учасники гри у спілкування. Роль глядачів у виставі. Репліка як словесний складник висловлювання. Жести, міміка, інтонації, пози, дії – несловесний складник висловлювання. Декорації та театральний реквізит. Театральний костюм як складник ролі. Театральна афіша.

Примітка:

1. Завдання, спрямовані на формування та відпрацювання умінь та навичок (графічних, орфографічних, орфоепічних тощо), учитель може добирати додатково, враховуючи індивідуальні особливості учнів.

2. В доборі тематики текстів враховується поточна тема інтегрованого курсу «Я досліджую світ» – РУХ І ЧАС (квітень).

1.


Для чого створюється рекламна листівка?

Робота з рекламною листівкою до мультфільму (Додаток 1).

- Розгляньте рекламу листівку.

- Що рекламується? Про який мульфільм йдеться? («Карлсон, який живе на даху»).

- Як ви дізналися, що йдеться сам про мультфільм, а не про книжку? (Написано: жанр – мультфільм; також вказаний режисер).

- Яку ще інформацію про мультфільм ви дізналися з цієї листівки? (У якій країні цей мультфільм зроблено, вказано дві країні, у якому році зроблений цей мультфільм).

- Для чого використано фрагмент мультфільму? (Щоб зацікавити, викликати симпатію до персонажів.)

- Прочитайте текст.

- Що ви дізналися з цього тесту про Малюка? Що означає слово малюк? (мала дитина) Як ви думаєте, чому це слово напсано з великої літери?

- А що ви дізналися про Карлсона?

- Чому нічого не розказано пригоди, які відбуваються в мультфільмі?

- Хто з вас дивився цей мультфільм? А хто читав книжку про Малюка та Карлсона?

Важливо! Рекламна листівка повинна бути компактна, щоб людина, яка отримала її на вулиці, у кінотеатрі, могла, не згортаючи і не жмакаючи, покласти листівку в кишеню або невелику сумочку. У той же час рекламні листівки, що розсилаються поштою, можуть мати і стандартний формат А4. Однак, найоптимальніший розмір для листівок, які роздаються на вулицях, становить чверть від формату А4. Рекламна листівка має привертати до себе увагу. Одним з головних правил є те, що, в першу чергу, в очі повинна кидатися суть рекламної пропозиції. Простіше кажучи, якщо йдеться про рекламу мультфільму, то на листівці повинен бути кадр з цього мультфільму, а також інформативні написи великим шрифтом (назва), щоб відразу привернути увагу. Рекламна листівка повинна містити лаконічний і дуже зрозумілий текст, щоб знову-таки зацікавити споживача.

Створення рекламної листівки: реклама іграшки Карлсон. Як намалювати Карлсона (Додаток 2). Запис речень під диктування. Взаємоперевірка з опорою на зразок.

Важливо! Учитель говорить учням про те, що до дітей звертається директор фірми по виготовлянню іграшок з проханням допомогти в створенні рекламної листівки. Далі учні вчаться малювати Карлсона та записують речення під диктування. Потім учні обмінюються зошитами та перевіряють записи одне одного з опорою на зразок, який учитель записує на дошці.

Чудова іграшка для малечі!

Карлсон – кругленький та маленький чоловічок. І до того ж він може літати. В літаках усі люди можуть літати. А ось літати сам собою може лише Карлсон. Для цього на спині у нього є моторчик.

Домашнє завдання: запитати у батьків про те, чи читали вони в дитинстві книжку про Карлсона швецької письменниці Астрід Ліндгрен. І, якщо читали, то взяти у батьків інтерв’ю, тобто розпитати, у якому віці вони читали цю книжку, де читали: на уроках чи вдома, що вони згадують про цю книжку. Інтерв’ю записати на телефон або зробити нотатки, щоб потім презентувати в класі. Можливо, дорослі в дитинстві книжку не читали, але дивилися мультфільм або фільм.

Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху»

Режим доступу:

https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=1327

Електронний ресурс: Як намалювати Карлсона

http://jak-namaljuvaty.pp.ua/437-yak-namalyuvati-karlsona-olvcem-poetapno.html

2.


Чому книжки перекладають з інших мов на українську?

Презентація власних інтерв’ю про батьківські враження від книжки про Карлсона. Створення діаграми про тих, хто читав книжку (учні класу, мами, тата, бабусі, дідусі) а також, у які роки (приблизно) читали книжку.

Важливо! Учитель, слухаючи дитячі повідомлення, цікавиться в учнів, коли, на їхню думку, була написана книжка Астрід Ліндгрен про Карлсона. Повідомляє, що це був 1955 рік. Перший український переклад трилогії про Карлсона було зроблено Ольгою Сенюк у 1963 році. Може так виявитися, що в окремих учнів книжку читали не лише мама й тато, а й бабусі, дідусі. Далі створюються діаграми. Також можна створити діаграму про те, скільки людей читало книжку, скільки дивилося мультфільм, скільки – фільм.

Виразне читання/слухання уривка з тексту Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху» (Додаток 3, частина 1). Обговорення прочитаного.

- Чи можете ви довести, що описані в книзі події відбувається не в Україні, а в іншій країні?

- Що нового ви дізналися про Малюка? Чи звернули Ви увагу на те, що в книжці хлопчика називають Малий? Що означає слово малий? (протилежне великий)

- Чому в родині так називали хлопчика?

- Що ви дізналися про родину Малого? Як звати брата? Як звати сестру?

- Прочитайте перший абзац. Яке слова повторюється декілька разів? (звичайний)

- З якою метою? (Щоб упевнити читача, що пригоди, які описуються можуть відбутися з кожним.)

- Знайдіть речення, де описують Малого.

- Малий – звичайний хлопчик, а Карлсон – незвичайний. Знайдіть опис Карлсона в тексті.

Створення власного висловлення «Чи добре це – жити на даху?». Перевірка сумнівних написань за орфографічним словником.

- Пам’ятайте про три частини тексту: у вступі розкажіть, хто такий Карлсон. В основній частині розкажіть, що доброго, а що небезпечного є в житті на даху для Карлсона. У кінцівці зробіть висновок, чому Карлсон вибрав дах.

- - У разі сумнівних написань звертайтеся по допомогу до орфографічного словника або тих, хто знає, як написати слово.


3.


Чи можна спілкуватися з незнайомими людьми?

Групова робота: запис слів під диктування, взаємоперевірка, пошук спільнокореневих слів, визначення основи та закінчення, кореня.

- Запишіть слова під диктування та перевірте одне в одного, чи правильно записані слова.

- Серед поданих слів знайдіть спільнокореневі та випишіть їх на окремому аркуші. Визначте основу та закінчення, корінь слова. Доведіть, що виписані слова є спільнокореневими.

Слова для роботи (записуються під диктування): малий, малинка, малюнок, малина, мальований, мальва, малиновий, маленький, мальвовий, малюк, мальвочка.

Виразне читання/ слухання уривка з тексту Астрід Ліндгрен «Малий і Карлсон, що живе на даху Див» (Додаток 3, частина 2).

Важливо! Учитель деякі фрагменти виразно читає сам, а деякі пропонує читати учням. Читання відбувається з коментуванням.

Фрагмент 1: з першого абзацу ІІ частини до слів «….А втім, він мав принаймні одне − свою кімнату, і туди він подався»

- Який настрій був у Малого в той день, коли він познайомився з Карлсоном?

- Що викликало такий настрій?

Фрагмент 2 : продовження «Був чудовий, ясний весняний вечір…Карлсон тільки зміряв Малого довгим поглядом і полетів собі далі».

- Чому так довго і уважно Карлсон дивиться на Малого?

Фрагмент 3: продовження «…Він зробив невеличке коло над дахом…Від хвилювання в нього аж мороз пішов по спині, бо не кожного ж дня за вікном літають товсті чоловічки».

- Як Карлсон намагається привернути до себе увагу?

- Від чого в Малого «мороз пішов по спині»? Що означає цей вислів?

Фрагмент 4: до кінця ІІ частини

- Яке улюблене слова Карлоса?

- Чи можна вважати його ввічливим? Які слова, сказані Карлсоном, не сподобалися Малому?

- Чому Малий вирішив ніколи навіть не пробувати літати?

- А чи можна вважати Малого ввічливим?

- Чому Малий став розмовляти з чоловічком, який був не дуже ввічливим?

- Що вам здалося смішним?

Дискусія з використанням графічного організатора «Шкала ставлень» за темою «Чи можна малим дітям розмовляти з незнайомими людьми» (Додаток 4).

Важливо! Після дискусії учитель обговорює з учнями питання, чому Малий порушив правила спілкування з незнайомими людьми.

Домашнє завдання: вправляння у виразному читанні діалогу Карлсона та Малого з метою підготовки до виконання ролі одного з них у виставі.


4.


Як персонажів книжки можна зробити рухливими? (від книжки до вистави)

Вибіркове читання. Підготовка до вистави: обговорення емоцій, почуттів, поведінки персонажів.

- Прочитайте діалог Карлоса й Малого (Додаток 3, частина 2). Що нам стало відомо з тексту про почуття й поведінку Малого? Карлсона?

- Чи уявляєте ви, як поводилися ці персонажі під час спілкування, як рухалися?

- Щоб уявити це, нам допоможе вистава. Кожна група запропонує своє бачення поведінки Карлсона та Малого. Умова: у ваших виставах не буде оповідача, будуть лише актори – мама, тато, брат, сестра, Карлсон, Малий. А ми по їхніх інтонаціях, голосу, поведінці й маємо здогадатися, що вони відчувають.

Робота в групі: розподіл ролей, створення афіші.

Учні об’єднуються в групи, домовляються, хто які ролі буде виконувати, хто буде режисером і допоможе акторам, а хто створюватиме афішу. Поки актори з режисером проводять репетицію, решта готують афішу. Учитель повідомляє, що має бути на афіші:

- назва вистави;

- час і місце;

- актори і ролі;

- режисер;

- художники.

Перегляд і обговорення міні-вистави.

Перед показом кожна група вивішує афішу, потім пропонує свою версію вистави. Учні можуть імпровізувати з репліками, якщо вони їх запам’ятали лише частково. Після показу глядачі плескають, а актори кланяються. Під час обговорення, чим сподобалася вистава, увага привертається до того, чим саме відрізняється виступ даної групи, чим саме їхній виступ особливий.


5.


Як персонажів книжки можна зробити рухливими? (від книжки до мультфільму)

Джерело інформації: телеканал ПЛЮСПЛЮС. Перегляд анімованої казки українського письменника Антона Сіяники «Райдугони та маленький Сонько» про незвичайну подорож хлопчика. Бесіда про види анімації.

- Цю казку не тільки прочитали, а й гарно намалювали й зробили анімацію малюнків, які зараз рухаються. Як бачите історію можна розповісти і словами, і через малюнки.

Важливо! Ураховуючи те, що діти вже говорили про анімацію (дивись модуль 26), учитель може з дітьми обговорити деякі види анімації:

1) графічна (мальована) анімація – вид анімації, де об'єкти малюються вручну;

2) об'ємна (матеріальна) анімація:

a. пластилінова анімація;

b. лялькова анімація;

c. тіньова анімація;

3) комп'ютерна анімація — вид анімації, в якому об'єкти створюються з допомогою комп'ютерних засобів.

a. 3-d анімація;

b. 2-d анімація (flash-анімація тощо).

Далі учитель може запитати учнів, які мультфільми вони можуть назвати як приклади до інших видів анімації, крім мальованої .

Повторний перегляд анімованого фільму з виконанням завдань на виокремлювання інформації, аналіз та інтерпретацію. Перевірка сумнівних написань за орфографічним словником.

- Переглянемо казку ще раз і письмово дамо відповіді на запитання. У разі сумнів у написанні слова запитуйте – будемо перевіряти за словником.

1. Яка назва книжки?

2. Яка проблема виникла у Сонька?

3. У якій послідовності Сонько зустрічає райдугонів?

4. Який висновок робить Сонько із цієї історії?

5. Напишіть одним реченням найголовнішу думку казки.

6. Оберіть одне слово, яке підсумовує всю казку.

Важливо! Питання учитель заздалегідь записує на дошці. Учитель фіксує всі слова, які обрали учні, і в ході подальшого загальнокласного обговорення учні обирають слово, яке найвлучніше висловлює зміст казки. Після обраного слова учитель та учні шукають кадр, який йому відповідає.

Телеканал ПЛЮСПЛЮС. Райдугони та маленький Сонько

https://www.you tube.com/watch?v=T9btSGbF_Ko

Додаток 1

Карлсон який живе на даху

Жанр: мультфільм

Режисер: Вібеке Ідсое

Країна: Швеція-Норвегія

Рік: 2002

Семирічний мрійник Малюк почувається самотнім. Адже у нього зовсім нема друзів. І ось в один прекрасний день у розчинене вікно влітає "чарівний та в міру вгодований у самому розквіті сил" із маленьким пропелером на спині та представляється "кращим в світі Кар-л-с-соном". Малюку дуже весело із новим другом, хоча й дістається за його витівки. Але батьки, старший брат та сестра впевнені, що Малюк просто вигадує всі ці історії про Карлсона. У покарання Малюка залишають вдома, та приставляють до нього домоправительку фрекен Бок. І як тільки смачний обід готовий, Карлсон не примушує на себе чекати...

https://www.k1.ua/uk/

Додаток 2

Додаток 3

Про Карлсона, що живе на даху

І

У місті Стокгольмі, на звичайній собі вулиці, у звичайному собі будинку мешкає звичайна собі родина

Свантесонів. Це звичайний собі тато, і звичайна собі мама, і троє звичайних собі дітей − Боссе, Бетан і Малий.

− Ба ні, я не звичайний хлопець, − каже Малий.

Але це неправда. Він таки звичайнісінький. Бо хіба мало є на світі семирічних хлопчаків, синьооких, кирпатеньких, з немитими вухами, в завжди подертих на колінах штанцях? Отож, що не кажіть, а Малий −звичайнісінький собі хлопець

Боссе має п'ятнадцять років, і він любить грати в футбол куди більше, аніж учити уроки. Отже, він теж звичайний собі хлопчисько.

А Бетан чотирнадцять років, і в неї зачіска точнісінько така сама, як у інших звичайних собі дівчаток.

У цілому будинку є тільки одна незвичайна істота − Карлсон, що живе на даху. Так, він живе на даху, і вже саме це вельми незвичайне. Може, в інших краях і трапляється всяка дивина, проте в Стокгольмі майже ніколи не буває, щоб хтось мав справжню хатку на даху. А от Карлсон живе якраз у такій хатці.

Карлсон − кругленький, самовпевнений чоловічок, і до того ж він може літати. В літаках і вертольотах усі люди можуть літати, а ось літати сам собою, крім Карлсона, не вміє ніхто. Досить йому покрутити за ґудзика на животі, приблизно проти пупа, як на спині відразу заводиться хитромудрий моторчик. Поки моторчик розженеться, Карлсон хвильку стоїть спокійно. Та ось моторчик працює на повну силу, і гульк − Карлсон уже здіймається й пливе в повітрі так граційно й поважно, немов якийсь директор, якщо можна уявити собі директора з моторчиком на спині.

Карлсон почуває себе чудово у своїй хатці на даху. Вечорами він сидить на ґаночку і дивиться на зорі. З даху, звичайно, зорі краще видно, аніж з будь-якого іншого місця в будинку, отож і дивно, що так мало людей живе на даху. Але нікому з мешканців будинку й на думку не спадає, що на даху можна жити. Вони навіть не здогадуються, що Карлсон має собі там, нагорі, хатку, бо вона добре схована за великим димарем. А крім того, дорослі зовсім не звертають уваги на такі маленькі хатки, як Карлсонова, навіть коли наткнуться на них.

Якось сажотрус помітив Карлсонову хатку, коли лаштувався чистити димаря, і дуже здивувався.

− Що за лихо? − мовив він сам до себе.− Хатка! Ніхто б не повірив! Хатка на даху! Звідки вона могла тут узятися?

Та потім він почав чистити димаря, зовсім забув про хатку і більше про неї не згадував.

ІІ

Малий був дуже радий, що познайомився з Карлсоном. Як тільки прилітав Карлсон, Малому ставало цікаво й весело. Певне, Карлсонові теж було приємно познайомитися з Малим, бо як-не-як, а жити самому в хатці, що про неї ніхто навіть гадки не має, не дуже весело. Адже приємно, як хтось гукає: "Гей-гоп, Карлсоне!" − коли ти прилітаєш.

Тому й так сталося, що Карлсон і Малий зустрілись. Був саме один із тих невдалих днів, коли тобі немає ніякої радості з того, що ти Малий, хоч узагалі бути Малим просто чудово. Адже він −улюбленець родини, і всі його навзаводи пестять. Та часом випадають і погані дні. Мама вилаяла його за те, що на штанях знов з'явилась дірка; Бетан сказала: «Мала замурза», а тато розсердився, що він пізно вернувся зі школи.

− Чого ти вештаєшся вулицями? − запитав він. «Вештаєшся вулицями»! Адже тато не знав, що Малий дорогою зустрів собаку. Ласкавого, гарного песика, що обнюхав Малого й помахав хвостом, ніби хотів показати, що він залюбки став би його власним собакою.

Як на Малого, то він миттю забрав би собі пса. Але все лихо в тім, що тато з мамою нізащо не хотіли заводити в хаті пса. А крім того, раптом звідкись з'явилася якась тітка й гукнула:

− Рікі, сюди!

І Малий тоді збагнув, що цей песик ніколи не стане його власним.

− Видно, я довіку не матиму свого собаки,−сумно сказав він. Сьогодні день був страх який поганий.

−У вас, мамо, є тато, Боссе й Бетан завжди тримаються разом, тільки я, я не маю нікого.

− Дитино моя, ти ж маєш усіх нас! −мовила мама.

− Де там...− сказав Малий ще сумніше, бо йому раптом справді здалося, що він сам-самісінький у цілому світі.

А втім, він мав принаймні одне − свою кімнату, і туди він подався.

Був чудовий, ясний весняний вечір, і вікно стояло відчинене. Білі фіранки легенько колихалися, наче махали маленьким блідим зіркам, що мерехтіли вгорі на весняному небі. Малий підійшов до вікна й почав дивитися надвір. Він думав про того ласкавого песика і уявляв собі, що той тепер робить. Може, лежить десь на кухні в кошику, і, може, на підлозі біля нього сидить хлопець − не Малий, а якийсь інший хлопець,− гладить його кудлату голову й приказує: «Рікі, ти чудовий песик!»

Малий тяжко зітхнув. Раптом він почув легеньке гудіння. Воно дедалі дужчало, і несподівано повз вікно повільно пролетів товстий чоловічок. Це й був Карлсон, що живе на даху, але ж Малий ще не знав того.

Карлсон тільки зміряв Малого довгим поглядом і полетів собі далі. Він зробив невеличке коло над дахом сусіднього будинку, облетів димар і повернувся назад до вікна. Тепер він додав швидкості і промчав повз Малого, ніби реактивний літак.

Він кілька разів пролетів отак повз вікно, а Малий стояв, принишклий, і очікував, що ж буде далі. Від хвилювання в нього аж мороз пішов по спині, бо не кожного ж дня за вікном літають товсті чоловічки.

Врешті Карлсон уповільнив літ біля самого підвіконня і гукнув:

− Гей-гоп! Можна присісти скраєчку?

− О, прошу,−відповів Малий і докинув: −А що, важко отак літати?

− Тільки не мені,− поважно відповів Карлсон.−Мені все легко, бо я найкращий у світі літун! Проте я не раджу кожному лантухові наслідувати мене.

Малий відчув, що «кожний лантух» його теж стосується, і вирішив ніколи навіть не пробувати літати.

− Як тебе звуть?−спитав Карлсон.

−Малий. Хоч насправді я звусь Сванте Свантесон.

−А мене, уяви собі, на диво звуть Карлсон. Просто Карлсон, і годі. Гей-гоп, Малий!

−Гей-гоп, Карлсоне! − сказав Малий.

−Скільки тобі років?−спитав Карлсон.

− Сім,−відповів Малий.

−Чудово. Підемо далі,−мовив Карлсон.

Він хвацько перекинув через підвіконня свої коротенькі товсті ніжки й опинився в кімнаті.

– А тобі скільки років? −спитав Малий, подумавши, що Карлсон поводиться занадто по-дитячому, як на дорослого дядька.

− Мені скільки років? − перепитав Карлсон.− Я чоловік у розквіті сил −оце все, що я можу сказати.

Малий добре не знав, що означає бути чоловіком у розквіті сил. Може, він теж чоловік у розквіті сил і тільки не знає про це? Тому він обережно спитав:

−А в скільки років буває розквіт сил?

− У всі роки,− задоволено відповів Карлсон.−У всі, принаймні, коли йдеться про мене. Я вродливий, розумний і до міри затовстий чоловік у розквіті сил.

Після цього Карлсон дістав із книжкової полички Малого його іграшкову парову машину. <…>

Додаток 4

Запропонуйте учням написати своє ім’я на стікері та розмістити стікер на шкалі. Об’єднайте учнів у групи за їх вибором, попросіть кожну групу дібрати по три аргументи на захист своєї позиції. Група «Я не знаю» добирає по 2 аргументи на захист кожної з позицій. Після цього кожна група озвучує свої аргументи. Кожен учасник групи «Я не знаю» робить вибір, до якої з двох інших груп приєднатись і пояснює, чому цей вибір саме такий.