Тижневі кейси з мовно-літературної галузі для 2 класу - Ірина Старагіна, Аліна Ткаченко та Людмила Гуменюк 2018

Тиждень 6

№ з/п

Дата

Проблемне запитання/ Тема

Орієнтовні види діяльності

Ресурси/Джерела

Змістові лінії та пропонований зміст

Взаємодіємо усно. Розуміння значення слова як умова успішного спілкування. Розповідь та опис як види монологічного мовлення. Види інформації: текстова, графічна.

Взаємодіємо письмово. Текст-розповідь. Текст-опис. Частини тексту: зачин, основна частина, кінцівка. Орфографічний словник як джерело для перевірки орфограм. Друкований текст – зразок орфографічних написань.

Читаємо. Виразне читання, драматизація. Структура тексту-розповіді: початок дії, розвиток дії, кінець дії. Довідкова література: словники. Теми дитячого читання: пригоди, фантастика. прогнозування змісту Створення власного тексту за аналогією. Персонажі твору (вчинки, мотиви поведінки, думки, емоції).

Досліджуємо мовлення. Власний словниковий запас. Слова-назви ознак. Позначення твердості та м’якості приголосних звуків на письмі. Позначення звука [й] у різних позиціях.

Досліджуємо медіа. Малюнок як джерело інформації.

Театралізуємо. Інсценізація улюблених казок і віршів.

1.


Дослідження тексту. Виявлення ознак тексту-розповіді

Виразне читання/слухання тексту «Про Стаску та чудовиськ» Марини та Сергія Дяченків.

Обговорення первинного сприйняття тексту:

- Кому сподобалось оповідання? Що вразило?

- Чи траплялося з вами таке, що трапилося зі Стаскою?

- Хто автор тексту? Чи читали ви казки, написані не однією людиною, а декількома?

- Яке слово в заголовку жодного разу не трапилося в тексті? (Пошукову роботу учні здійснюють в парах чи групах.)

- Чому, на вашу думку, слово чудовисько трапилося лише в заголовку? (Генерування ідей.)

Усний переказ тексту «Про Стаску та чудовиськ» з використанням слів-маркерів (Додаток 1. Шаблон).

Вправа «Формуємо потяг»: встановлення відповідності між фрагментами відомого тексту і складом потягу (Додаток 2. Модель будови тексту: локомотив, вагони, платформа з сигнальним ліхтарем).

Мовний експеримент: виявлення ознак тексту-розповіді. Запропонуйте учням переставити місцями фрагменти в основній частині тексту. Подискутуйте, чи можлива зміна послідовності подій в тексті-розповіді. Чому так/ні?

Висновок:

- Що буде з текстом-розповіддю, якщо в основній його частині переставити фрагменти? (Текст зруйнується або утвориться інший текст.)

Гра «Таємниці звуків»: знаходження в тексті слів з літерами я, ю, є, визначення «роботи» букв (позначення твердості-м’якості приголосного або позначення звука [й] з наступним голосним звуком). Робота в парах (Додаток 3).

Хрестоматія 1-2 кл. «Про Стаску та чудовиськ» Марина та Сергій Дяченки, с.121

2.


Чим текст-опис відрізняється від тексту-розповіді?

Для чого люди створюють тексти описи?

Читання/слухання тексту.

Вчитель спочатку пропонує учням прочитати знайомий текст «Про Стаску та чудовиськ» (хтось один виразно читає, інші – слухають/читання мовчки).

Обговорення прочитаного:

- Чи можна на основі прочитаного розказати про зовнішність Стаски?

Створення малюнку за словесним описом. Учні слухають текст, який зачитує учитель, і на основі почутого замальовують портрет дівчинки, використовуючи шаблон (Додаток 4).

Роблять висновок, що текст «Про Стаску та чудовиськ» переповідає події і є розповіддю, а той текст, який допоміг уявити зовнішність дівчинки, є описом.

Робота з ілюстрацією з книги Марини та Сергія Дяченків «Повітряні рибки» (Додаток 5) . Учні розглядають ілюстрацію, переконуються у схожості своїх малюнків з баченням художника.

Порівняльний опис знайомих персонажів: Ніни з оповідання Г. Ткачук «Гойдалка під кленом» та Стаски з оповідання Марини й Сергія Дяченків «Про Стаску та чудовиськ» (Додаток 6).

Перевірка за орфографічним словником правопису слів, які викликають сумнів.

Хрестоматія 1-2 кл. «Про Стаску та чудовиськ» Марина та Сергій Дяченки, с. 121

3.


Дослідження тексту. Виявлення ознак тексту-опису.

Слухання/виразне читання вірша І. Малковича «Дракончик» (Додаток 7).

Робота з лексичним значенням слова. Пояснення незрозумілих слів: фіранка

Використання прийомів ейдетики для запам’ятовування вірша.

Декламування або інсценізація за вибором учнів вірша І. Малковича «Дракончик».

Пошук та записування слів, які потребують перевірки.

- Чи вказано в тексті, великий чи маленький був дракон?

- З чого про це можна дізнатись?

- Випишіть усі слова зі зменшувально-пестливим значенням (дракончик, балкончик, вазончик, хатку, мармеладку). Переконайтесь, чи правильно ви їх записали.

- Що буде з віршем, якщо слова зі зменшувально-пестливим значенням замінити на інші (дракончик – дракон)?

Створення опису дракона за поданим шаблоном (Додаток 8).

Обговорення дитячих робіт.

Мовний експеримент: виявлення ознак тексту-опису. Запропонуйте учням переставити місцями фрагменти в основній частині тексту(виділені синім, червоним, зеленим кольором). Подискутуйте, чи можлива зміна послідовності ознак в тексті-описі. Чому так/ні?

Висновок:

- Що буде з текстом-описом, якщо в основній його частині переставити фрагменти? (Текст не зруйнується, зміст не зміниться.)

І. Малкович «Дракончик» (вірш на літеру Дд).

Режим доступу:

http://abetka.ukrlife.org/abetka_u.htm

4.


Чи замінюють ілюстрації саме оповідання? Ілюстрація до твору як джерело інформації

Прогнозування змісту твору. Передбачення за ілюстраціями (Додаток 9).

Читання/слухання/обговорення твору «Водометний дракончик» з метою перевірки передбачень.

«Водометний дракончик» , Марина та Сергій Дяченки.

https://mala.storinka.org/%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0-%D0%BC%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B8-%D1%82%D0%B0-%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F-%D0%B4%D1%8F%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2-%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%80%D1%8F%D0%BD%D1%96-%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%BA%D0%B8.html

5.


Персонажі твору (вчинки, мотиви поведінки, думки, емоції)

Порівняння відомих персонажів з використанням діаграми Венна: Стаски та Водометного дракончика з оповідань Марини й Сергія Дяченків.

Учитель пропонує учням на основі діаграми Венна порівняти літературних персонажів обох творів, знайшовши протилежні ознаки дракона і записавши спільні риси обох персонажів (Додаток 10).

Дискусія з використанням графічного організатора Коло вибору» (Додаток 11) «Що робити, якщо в під’їзді немає світла?»

Перетворення текстової інформації в графічну.

1. Запропонувати учням написати попередження для сусідів у будинку про те, що не працює ліфт, потім – спробувати графічно замінити цей текст попереджувальним знаком.

2. Запропонувати графічно зобразити позначку для будинку водометного дракона і написати рекламу послуг водометного дракона.

Висновок:

- Чому інколи важливо замінити/доповнити текстову інформацію графічною? (Це допомагає швидше сприйняти інформацію/ привертає увагу)

Хрестоматія 1-2 кл. «Про Стаску та чудовиськ» Марина та Сергій Дяченки, с.121

«Водометний дракончик», Марина та Сергій Дяченки.

Додаток 1

Додаток 2

Текст «Про Стаску та Чудовиськ» поділити на 5 фрагментів: 1 фрагмент (зачин), 3 фрагменти (основна частина), 1 фрагмент (кінцівка). Кожна група отримує один фрагмент і з’ясовує його місце в складі потягу. Учитель просить обґрунтувати вибір місця фрагменту в складі потягу.

Додаток 3

Кожна пара отримує шаблон таблиці. Учитель пропонує гру в парах: літери Я, Ю, Є мають таємницю, вони інколи приховують не один, а аж два звуки. Відшукайте в тексті слова з цими літерами і розгадайте їхню таємницю. Заповніть таблицю з відповідною «роботою» букв: у першу колонку випишіть слова, де букви Я, Ю, Є позначають один звук, у другу колонку - слова, де букви Я, Ю, Є позначають один звук.

Важливо! Записуючи слова в таблицю, діти використовують прийом «перевірка друга»: один записує під самодиктування, а інший – порівнює запис зі зразком у підручнику.

1 звук

2 звуки

поламався

своєї





Додаток 4

Стаска – звичайна другокласниця, якій зовсім недавно виповнилося 8 років.

Руді кіски, які неслухняно стирчали, мов маленькі антенки, і золотаві веснянки робили личко Стаски по-справжньому сонячним. Великі зелені оченята швидко ставали примруженими і усміхненими, коли Стаска фантазувала. Маленький ротик вмить перетворювався на широку посмішку, коли дівчинка раділа. Якщо ви зустрінете дівча у фіолетовому сарафанчику, блискучих черевичках та сірій сорочечці, будьте впевнені – це точно Стаска, адже саме ці речі – її улюблений одяг.

Ще в дитячому садку Стаска була завжди на голову нижчою за своїх ровесників і навіть зараз, у другому класі, ще нікого за зростом не наздогнала. Але навіть найменша дівчинка в класі може бути найвідважнішою рятівницею: хто ж, як не вона першою залізла на дерево, щоб зняти з нього перелякане мале кошеня? Так, це все вона – Стаска!

Додаток 5

Додаток 6

Розгляньте ілюстрації. Поміркуйте, якими словами можна заповнити пропуски у тексті. Запишіть ці слова.

Ніна і Стаска __________.

Ніна живе в невеличкому будинку, а Стаска – у височенній багатоповерхівці. Очі у Ніни ____________, волоссячко ______________. У Стаски – ______________ очі, волоссячко – _________, зібране у ___________, а на носику –_______________. Стаска дуже любить одягати фіолетовий _______________ та сіру _________________. А улюблене платтячко Ніни ______________ кольору з хвостатими ________________ . На ніжках у Ніни – смугасті _____________.

Дівчаткам дуже подобається гуляти! Але Стаска частіше гуляє одна, а Ніна – з другом Марком.

Додаток 7

ДРАКОНЧИК

Сів дракончик
на балкончик,
з'їв фіранку
і вазончик.
Ми дракона не злякались,
тільки дзвінко засміялись:
- Заходи мерщій у хатку,
будем їсти мармеладку!

І. Малкович

Додаток 8

Письмово дайте відповіді на питання. У разі виникнення сумнівів щодо запису слів зверніться до орфографічного словника.

Додаток 9

Розгляньте ілюстрації. Подумайте, про що може бути текст, з яким ми познайомимось пізніше. Оберіть з запропонованих у таблиці варіантів найбільш вірогідний. Обведіть його фломастером.

Додаток 10

Кожна група отримує шаблон з діаграмою Венна (без уживання назви). Учні в групах читають записані ознаки Стаски і знаходять відмінні ознаки дракона. Записують їх. На перетині кіл записують одну/декілька спільних ознак обох персонажів. (Жили в місті, обоє маленькі, мають родину, хоробрі та ін..)

Додаток 11