Читання розробки уроків та методичні рекомендації - Нова українська школа - 2021

Дружба – найбільший скарб. Притчі про дружбу

Мета:

формувати ключові компетентності — вміння вчитися (організовувати своє робоче місце, орієнтуватися у часі та берегти його, планувати свої дії, доводити роботу до кінця); соціальну компетентність (продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі, проявляти ініціативу); моральну компетентність (цінувати дружбу; жити за загальнолюдськими моральними законами);

формувати читацькі компетентності: формувати читацьку самостійність молодших школярів; поглибити знання учнів про малий фольклорний жанр — притчу; розвивати навички сприймання, розуміння, аналізу та інтерпретування художніх творів; уміння висловлювати власні оцінні судження; емоційно реагувати на зміст прочитаного твору; навички зв’язного мовлення, критичне мислення, творчу уяву; виховання потреби в систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнанні, загальнокультурному розвитку.

Епіграф:

Дерево міцне корінням, людина — друзями.

Прислів’я         

Обладнання: комп’ютер, комп’ютерна презентація, тексти притч, запис прислів’їв про дружбу на дошці.

Підготовка до уроку. Учням було запропоновано прочитати притчі про дружбу: «Несправжні друзі», «Чоловік і пес», «Пісок і камінь»; підготувати виразне читання творів.

Групове завдання: підготувати інсценування притчі «Чоловік і пес».

Хід уроку

І. Емоційне налаштування

Психологічна вправа «Веселі друзі»

Діти об’єднуються у пари. Кожна пара по черзі розігрує таку ситуацію: двоє друзів, які все літо не бачилися, нарешті зустрілися в школі. Вони радісно вигукують, підбігають один до одного, обіймаються, стрибають від радості, сміються кружляють у танці.

ІІ. Мовна розминка

Завдання. Прочитати прислів’я, висловити припущення, про що буде наша розмова на уроці.

Читання прислів’їв скоромовкою

— Людина без друзів — що дерево без коріння.

— Дружба — найбільший скарб.

— Друзі пізнаються в біді.

— Не май сто карбованців, а одного друга.

— Як будемо в дружбі жити — нас нікому не зломити.

— Чоловік без друга — що їжа без солі.

— Дружба — як дзеркало: розіб'єш, не складеш.

— Дерево міцне корінням, людина — друзями.

— Друга шукай, а знайдеш — тримай.

— Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.

— З добрим дружись, а лихих стережись.

— Дружба та братство — дорожче багатства.

Запитання. Про що ж буде наша розмова? (Про дружбу та друзів).

ІІІ. Підготовка до сприйняття навчального матеріалу

Учитель. Дружбі присвячено дуже багато прислів’їв і приказок. Якщо ми відкриємо збірку прислів’їв, то побачимо, що їм відведено цілий розділ.

- Як ви гадаєте, чому народ склав так багато мудрих висловів про дружбу? (Дружба — важливе явище в житті людини).

Справді, друзі — це рідкісне багатство! Вони змушують нас посміхнутися і підбадьорюють. Вони готові завжди вислухати нас. Вони підтримують у тяжку хвилину і відкривають нам своє серце.

ІV. Оголошення теми та мети уроку

Що таке справжня дружба і якими повинні бути друзі? Як знайти друга? Як не втратити друга? Як бути гарним другом? Як цінувати дружні стосунки? Це ті питання, на які люди завжди намагалися знайти відповідь.

Давайте спробуємо і ми пошукати на них відповіді. Гадаю, притчі про дружбу допоможуть нам у цьому.

V. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Притча — малий жанр фольклору, невеликий, подекуди схожий на байку твір у віршах чи прозі, який має повчальний характер.

Притчі — це не просто тексти, не просто оповідання. Кожна притча може щось дати, чомусь навчити, в ній закладена якась певна правда, якийсь певний урок, маленький чи великий закон світу, в якому ми живемо.

Притчі називають насінням, яке, потрапивши в серце людини, обов'язково проросте і дасть свої сходи.

Вдома ви прочитали притчі про дружбу. Давайте їх обговоримо.

1. З’ясування первинного сприйняття

- Вам сподобалося читати притчі? Що найбільше в них вас привабило?

2. Робота з текстами притч

1) Притча про дружбу № 1 «Несправжні друзі»

- Поділіться читацькими враженнями: чи цікаво вам було читати історію, про яку йдеться у притчі? Чи змусила ця притча замислитися про те, що таке справжня дружба?

Виразне читання притчі учнем

В одного хлопця було багато друзів. Він дуже пишався цим і завжди говорив своєму батькові, що в разі чого він в біді не залишиться. Йшов час, юнак зустрів свою любов і вирішив одружитися. Підготовкою до весілля займався його батько. Запрошення теж він розсилав.

Настав день весілля, але ніхто з друзів нареченого не прийшов. Хлопець розсердився на батька.

— Ти напевно адреси переплутав!

На що батько сумно відповів:

— Ні, не переплутав. Тільки замість запрошень на весілля я відправив твоїм друзям записки з проханням про допомогу ...

Обговорення

1. Як ви зрозуміли, чому на весілля хлопця його друзі не прийшли?

2. Чи справді хлопець мав багато друзів, як він вважав?

3. Яке із прислів’їв про дружбу пояснює зміст притчі? (Друзі пізнаються у біді).

4. Що б ви порадили юнакові, який своє весілля святкував на самоті?

Розповідь учителя

Друзі пізнаються у біді… Юнак, про якого йдеться у притчі, зрозумів це на власному весіллі. Виявляється, жоден з тих, кого він вважав своїм другом, не прийшов, бо не вважав своїм обов’язком допомогти другу у біді. Як добре, що батько відкрив очі своєму сину, який тепер знатиме, що, якщо дійсно прийде біда, ніхто із тих, хто називався його другом, не протягне руки допомоги.

В реальному житті постійно трапляються випадки, які переконливо свідчать про те, що друзі дійсно пізнаються у біді.

Я хочу розповісти вам історію, яка трапилася з двома подружками —першокласницями Анею та Іринкою.

Того січневого дня Аня та Іринка гралися біля ставка. Шестирічна Іринка необережно ступила на лід — і крига тріснула. Важкий зимовий одяг умить намок і потягнув дівчинку на дно. Іринка намагалася чіплятися за лід, але сил ставало щораз менше. Дорослі досі дивуються з мужності Іринчиної подружки Ані. Схопивши Іру за руку, дівчинка зо всіх дитячих сил потягнула її з води.

— Тягну-тягну, ніяк, — згадує Аня.

На щастя, дівчатка пригадали про санчата, на яких каталися до того, як тріснула крига. Аня підтягнула їх до краю ополонки, а коли Іра за них ухопилася, потягла на себе.

«Я все ніяк не могла утриматися, не відчувала рук і ніг, — зізнається Іринка. — Мені стало дуже страшно. Я подумала, що зараз потону». Та дівчинка все ж змогла закинути ногу на кригу. Аня рвонула санчата на себе та витягнула подружку. А потім перелякані дівчатка побігли — кожна до себе додому.

Удома, побоюючись покарання, Іра спробувала заховати мокрий одяг. Але, звичайно, те, що сталося, невдовзі стало відомим.

За мужність Ані на шкільній лінійці урочисто подарували ляльку. Але головне — після пережитого дівчатка стали друзями «нерозлийвода». Іра не по-дитячому усвідомлює, що зобов'язана Ганнусі життям. І ледве углядівши її в школі, мчить до своєї вірної подруги.

Відверта розмова

- А чи завжди ви допомагаєте своїм друзям у біді? Хто може розповісти випадок, коли ви прийшли на допомогу своєму другові?

- А у кого був випадок, коли друг допоміг у якійсь справі або складній ситуації? Хто хоче розповісти про це?

2) Притча про дружбу № 2 «Чоловік і пес»

Інсценування притчі

Автор. Помер чоловік. Його пес поруч ліг і теж помер.

Ідуть їхні душі довгою, дикою дорогою. Втомився чоловік, і собака втомилася теж.

Та ось душі людини і собаки опинилися перед брамою з написом "Рай". Прекрасні ворота, за огорожею — музика, квіти, дзюрчання струмка, словом, відпочинок. Хотів чоловік зайти у Рай, та побачив на воротах напис: «З собаками вхід заборонено!». Не увійшов чоловік у цю браму, пройшов повз.

Ідуть вони по дорозі, бачать інші ворота, на яких нічого не написано, тільки поруч старець сидить.

Чоловік. Пробачте, шановний ...

Старець. Петро я.

Чоловік. Я хочу пити.

Старець. Заходь, у дворі є колодязь.

Чоловік. А мій собака?

Старець. Біля колодязя побачиш поїлки.

Чоловік. А поїсти?

Старець. Можу почастувати тебе вечерею.

Чоловік. А собаці?

Старець. Знайдеться кісточка.

Чоловік. А що це за місце?

Старець. Це Рай.

Чоловік. Як так? Воротар біля палацу неподалік сказав мені, що Рай там.

Ні. Там Пекло. До Раю доходять лише ті, хто не кидають друзів.

Обговорення

1. Чому втомлений дальньою і тяжкою дорогою чоловік не зайшов у ворота, де на нього нібито чекали всі радощі і блаженства Раю? (З собакою входити туди було заборонено).

2. Але ж чоловік міг залишити собаку і увійти до Раю один. Чому цього не зробив? (Очевидно, собака був для нього дорогим. Він не міг його зрадити і залишити у біді).

3. А що свідчить про те, що чоловік і собака за життя були друзями? (Собака не зміг пережити смерть свого господаря. Помер від горя).

Учитель. Дружба людини і собаки пройшла тяжке випробовування. Адже, не маючи змоги увійти у перші ворота разом із собакою, чоловік розумів, що у нього залишився один лише шлях — у Пекло. Проте він обирає його, якби тільки не розлучатися зі своїм другом.

Така вірність дружбі винагороджується тим, що чоловік потрапляє зі своїм другом до справжнього Раю, де їм, напевне, буде дуже добре.

Перегляд презентації «Собака і людина — друзі» (з обговоренням)

Відверта розмова

Учитель. У житті трапляється дуже часто, що люди не цінують дружні стосунки і зраджують своїх друзів, у тому числі і тварин. Часто по телебаченню і в газетах розповідають про собак, яких залишають господарі прямо на дорозі. Викидають із автомобіля і їдуть собі далі, ніби нічого і не трапилося. А нещасні тваринки навіть не можуть повірити, що їх зрадили. Вони залишаються на тому ж місці біля дороги і чекають своїх господарів. Днями, місяцями і навіть роками і у сніг, і у дощ вони з надією проводжають сумним поглядом кожну машину, чекають, що за ними повернуться.

Гадаю, такі люди не потраплять до Раю, бо, як говориться у притчі, «до Раю доходять лише ті, хто не кидають друзів».

- Чи доводилося вам бачити на вулиці собак з нашийниками, яких напевне господарі вигнали з дому або завезли кудись?

- Як ви ставитесь до тих людей, хто зраджує своїх маленьких друзів, відмовляється від них?

- Чи є у вас тваринки — домашні улюбленці? Як ви до них ставитесь? Чи вважаєте їх своїми друзями?

Фізкультурна хвилинка (під веселу музику)

Вправа «Коники»

Руки в боки. Підстрибуючи на двох ногах, пересуватися вперед у напрямку дошки, а потім у зворотному напрямку.

3) Притча про дружбу № 3 «Пісок і камінь»

Виразне читання притчі «Пісок і камінь»

У якийсь момент друзі посперечалися, і один з них дав ляпаса іншому. Останній, відчуваючи біль, але нічого не кажучи, написав на піску: «Сьогодні мій найкращий друг дав мені ляпаса».

Вони продовжували йти і знайшли оазис, в якому вирішили скупатися. Той, який отримав ляпас, ледь не потонув, але друг його врятував. Коли він прийшов до тями, то написав на камені: «Сьогодні мій найкращий друг врятував мені життя».

Навчись писати образи на піску і гравірувати радості на камені.

Обговорення

У притчі йдеться про два написи. Один («Сьогодні мій найкращий друг дав мені ляпаса») записаний на піску, а інший («Сьогодні мій найкращий друг врятував мені життя») — на камені.

- Чому про різні події записано на різних матеріалах: на піску та камені? Щоб відповісти на це питання, ми спробували змоделювати ці написи. Давайте подивимося, що вийшло.

Дослід

Учні демонструють написи (на піску і на твердому матеріалі, який імітує камінь, наприклад, на дощечці).

Учні імітують вітер, дмухають на написи. Напис на піску зникає, напис на «камені» залишається.

Висновки

Запис про образу стирається швидко вітром. Запис на камені залишається назавжди. А це значить, що образи друг має забувати швидко, а пам’ять про добрі вчинки друга повинен зберігати завжди.

Відверта розмова

- Чи були у вас випадки, коли друг скривдив вас? Як ви на це реагували: довго ображалися, не розмовляли і не гралися разом чи пробачили друга і забули про образу?

- А хто хоче розповісти про щось хороше, що друг зробив для вас? Чому варто про це «записати на камені», тобто запам’ятати на все життя?

4) Притча про дружбу № 4 «Новий Вожак»

Учитель. А цю притчу я вам прочитаю на завершення нашого уроку. Гадаю, вона змусить кожного замислитися про силу дружби.

Читання притчі вчителем

У вовчій зграї Старий Вожак вирішив призначити собі наступника. Він підійшов до самого сміливого і сильного Вовка і сказав:

— Я старію, тому призначаю тебе Новим Ватажком зграї. Але ти повинен довести, що гідний. Тому візьми кращих Вовків, піди на полювання і добудь їжі на всю зграю.

— Добре, — сказав Новий Вожак і пішов з шістьома вовками на полювання.
І день його не було. І вечір його не було. І коли настала ніч, зграя побачила сім вовків, які гордо несли здобич. Усі були цілі і неушкоджені.

— Розкажи мені, як все було, — попросив Старий Вожак.

— О, це було легко. Ми шукали здобич, а потім побачили десятьох мисливців, які йшли з полювання. Ми напали на них, розірвали на шматки, а те, що вони вполювали, взяли собі.

— Молодець. Завтра підеш ще раз.

Наступного дня шестеро вовків і Новий Вожак знову пішли на полювання. І день їх не було. І вечір. І ніч. І ранок.

І ось лише наступного дня на горизонті з’явився один виснажений вовк. Це був Новий Ватажок — увесь у крові, з подертою шерстю, кульгавий і ледве живий.

— Що трапилося? — запитав Старий Вожак.

— Ми зайшли далеко в ліс і довго шукали здобич і побачили трьох мисливців, що йшли з полювання. Ми напали на них, але вони виявилися сильнішими за нас. Вони вбили всіх моїх воїнів, я сам ледь зміг врятуватися.

— Але як же так?! — здивувався Старий Вожак. — Вчора ви з легкістю перемогли десять мисливців, а сьогодні не змогли впоратися з трьома?!?!

Учитель. Я зупиняюся тут. Хочу, щоб ви самі подумали і висловили припущення: чому шість вовків на чолі з молодим і сильним Новим Ватажком легко побороли десятьох людей і не змогли здолати трьох мисливців? (Варіанти відповідей дітей)

А тепер давайте дочитаємо притчу до кінця.

- Так, але вчора це була просто група з десяти мисливців, а сьогодні це були три кращих друга!

Обговорення

- Як ви гадаєте, чи справді таке можливе, що сильна зграя вовків не змогла здолати трьох чоловіків?

- Як, на вашу думку, протистояли вовкам три друга? Хто хоче зобразити це пантомімою?

Пантоміма «Три друга протистоять вовкам»

Висновок: Отже, як ми з вами переконалися, дружба має надзвичайну силу. Вона здатна допомагати людям долати найтяжчі випробування. Пам’ятаєте, як співається у відомій пісні «Если с другом вышел в путь — веселей дорога. Без друзей меня чуть-чуть, а с друзьями много».

VІ. Підсумок уроку

1. Робота з епіграфом

Завдання. Пояснити прислів’я «Дерево міцне корінням, людина — друзями».

2. Метод «Мікрофон». Вправа «Незакінчене речення»

Для мене дружити — значить….

Мій друг завжди…

Я — гарний друг, тому що…

VІІ. Домашнє завдання.

Скласти усну творчу розповідь на тему: «Вірний друг — то найбільший скарб».