Читання розробки уроків та методичні рекомендації - Нова українська школа - 2021

В. Сухомлинський «Людина починається з добра»

Мета: продовжити вивчення оповідань В.О. Сухомлинського; формувати навички виразного, свідомого, правильного читання. Розвивати уміння визначати головну думку творів, давати характеристику головним дійовим особам, аналізувати та оцінювати їх поведінку і вчинки, робити висновки щодо прочитаного; розвивати зв’язне мовлення, вміння висловити власну думку, цінувати думки товаришів. Виховувати доброту і чуйність, віру в свої сили, бажання робити добрі справи.

Обладнання: портрет В.О. Сухомлинського, оповідання В. Сухомлинського «Іменний обід» та «По волосинці»; плакат «Коло вибору», «Діаграма Вена»; Кубик Блума.

Хід уроку

І. Організація класу (психоемоційне налаштування учнів).

Учитель.

Продзвенів уже дзвінок,

Починається урок.

Він зимовий і цікавий,

Тож гостей зібрав чимало.

Повернімося обличчям до гостей

І лагідно промовим:

«Добрий день!»

- Шановні, четвертокласники, сьогодні на уроці, як завжди ми працюватимемо разом, і я розраховую на вашу підтримку і допомогу.

Доброго дня! — для всіх побажання.

От і настала пора для читання.

- Діти, подивіться, будь ласка, мені в очі. Погляньте один на одного, посміхніться.

ІІ. Мотиваційний етап.

Гасло нашого уроку таке:

Працюй наполегливо, швидко, старанно,

Щоб жодна хвилинка не втратилась марно!

- Щоб дізнатися про що ми сьогодні на уроці будемо говорити мусите прочитати вірш. Кожна перша, виділена літера із рядка складе слово, це і буде темою нашого уроку.

Дорогою добра в житті ступай,

Образи вмій прощать і люте зло.

Бо ти — людина, завжди пам’ятай,

Роби добро, щоб менше зла було!

О, пам’ятай Людино, не забудь,

Що кожне серце має добрим буть!

- Що Вам нагадуєте слово добро? Із чим воно у вас поєднується?

ІІІ. Актуалізація знань. Мовна розминка.

- Десятиліттями український народ про добро складав багато прислів’їв та приказок про добро. Для вас завдання скласти прислів’я про добро.

1. Хвилинка українського фольклору. Робота в парах. Гра «Утвори пару».

- Народ склав дуже багато прислів'їв про доброту. Давайте складемо, зачитаємо й пояснимо їх:

· Краще добро робити, ніж гарно говорити.

· Злий не вірить, що є добрі люди.

· Добре треба шукати, а зло саме прийде.

· Не одяг красить людину, а добрі діла.

· Де є добрі люди, там біди не буде.

· Доброго тримайся, поганого цурайся.

· Добро довго пам’ятається, а зло ще довше.

· Хто людям добра бажає, той i собі має.

· З ким поведешся, того й наберешся.

· Хто чисте сумління має, спокійно спати лягає.

- Перед вами коло із вчинками які робить добра людина. Виберіть який вам найбільше подобається і поясніть свою думку.

2. Коло вибору «Які вчинки робить добра людині».

- Дбає про рідних і близьких людей.

- Пробачає давні образи

- Усміхається.

- Піклується про довкілля

- Допомагає старшим та слабшим

- Не є жадібною

- Не заздрить

ІV. Повідомлення теми уроку

1. «Упізнай автора»

· Осінній туман, відлітають журавлі, борода діда … (Дід Осінник)

· Вогненні букви, цікава книга, Могутній богатир, … (Спляча книга)

· Дід Мороз, Снігуронька, озерце замерзає ,… (Снігуроччина пісня)

· У саду пахне яблуками, цвіркун замовк, літають джмелі ,…(Яблуневий сад)

· Старовинне козацьке село, сім’я Неприкаяних, ставок ще з … (Не забувай про джерело...)

- Хто автор цих казок та оповідань? (Василь Олександрович Сухомлинський)

2. Біографічна довідка

Василь Олександрович Сухомлинський — видатний український педагог, письменник і публіцист.

Народився 28 вересня 1918 р. у селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області (на той час — Василівська волость Олександрійського повіту Херсонської губернії) у незаможній селянській родині.

Батько його, Олександр Омелянович, працював по найму як тесляр і столяр. Мати — Оксана Юдівна вела домашнє господарство, ткала полотно, фарбувала його і шила одяг не лише для своєї сім’ї, а й односельцям. Гарно вишивала. Багато уваги приділяла вихованню дітей: Івана, Василя, Сергія, Меланії. Учила добра, чесності, людяності. Довгими зимовими вечорами за прядивом чи шитвом розповідала дітям казки, цікаві історії, читала книжки.

Пізніше Василь Олександрович писав: «Я не відчував би всієї краси літнього світанку в селі, якби в далекому дитинстві мене не вразили до глибини душі прочитані матір’ю слова Шевченка «Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, між ярами, над ставами верби зеленіють...»».

У 1926—1933 рр. В. О. Сухомлинський навчався у Василівській семирічній школі, де був одним з кращих учнів. Учився добре, старанно, любив читати, гарно малював. Щоб зібрати гроші на книги, фарби, зошити, разом з однолітками та братами ходили на Новий рік посівати та щедрувати, а літом працював у колгоспі. У дитячому садку, який діяв у колгоспі на період літніх канікул йому доручали бути помічником вихователя. Він доглядав малюків, розповідав їм казки, читав книжки, проводив веселі ігри. Тому і вибір професії був не випадковий.

V. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

- Отже, сьогодні на уроці ми познайомимося ще з двома його оповіданнями Василя Сухомлинського «Іменний обід» та «По волосинці».

1. Читання оповідання «Іменний обід» (позакласне читання ст. 51)

- Що означає бути справжньою людиною? (Бути справжньою людиною - це поважати старість, дбайливо і терпимо ставитися до проявів старості, пам'ятаючи, що ніхто в цьому житті не вічний, кожен буде колись старим і немічним).
- А Ніна — не справжня людина? Чому? (Дівчина ще не навчилася бути доброю, поважати старість).
- Що ви порадили Ніні? (Навчитися бути доброю).
- Складіть вірш — сенкан «Добро» 1 група

- Складіть вірш — сенкан «Милосердя» 2 група
Сенкан "ДОБРО»
1. Добро.
2. (прикметник) Щире, світле, чуйне, корисне.
3. (дієслово) Радує, допомагає, веселить, втішає.
4. (речення) 3а добро добром платять.
5. (значення слова) Добро — вчинок, який приносить людям користь.
Сенкан "МИЛОСЕРДЯ"
1. Милосердя.
2. (прикметник) Добре, співчутливе, чуйне, безкорисливе, турботливе.
3. (дієслово) Підтримує, співчуває, втішає, виховує, рятує.
4. (речення) Милосердя - здатність відгукнутися на чужий біль.
5. (синонім) Милосердя - співчуття.

2. Метод «фантастичних проблем»

- Що було б, якби всі люди стали безсердечними?

- Якби зникли безсердечні люди?

- Що ми можемо для цього зробити?

3. Фізкультхвилинка

У житті не байдикуй,

а багато ти працюй.

Розумом ти не хвались,

А знаннями поділись.

Вкрасти — значить нагрішити,

Люди! Так не можна жити.

Хліб й до хліба зароби,

І не матимеш біди.

Не хвалися ти пихатістю, 

А ділися з іншим радістю.

Усім, хто просить, — допомагай,

І носа вверх не задирай

Не будь ніколи ти байдужим,

А краще стань сміливим й дужим.

Якщо попросять — помагай,

І правил цих не забувай.

4. Читання оповідання «По волосинці»

5. Метод «Кубик Блума»

- Назви…  (головних героїв оповідання)

- Чому.. .  (оповідання називається «По волосинці»)

- Поясни… (чому бабуся Марія повела внука Петрика до лісу?)

- Запропонуйте… (Петрику що може зробити він для своєї бабусі)

- Придумай… (кінцівку оповідання)

- Поділись… (своїми враженнями від прочитаного оповідання)

6. Діаграма Вена

- Що спільного і відмінного між оповіданнями «Іменний обід» та «По волосинці». Напишіть у діаграмі.

VI. Підсумок уроку. Рефлексія

- Наші серця наповнилися добротою, милосердям, співчуттям. Зернятка доброти посіяні у серці протягом уроку, проросли і перетворилися на квіти.

- Наші гості сьогодні прийшовши до нас до школи побажали вам та учням школи: …….. тому

- Давайте ми також подаруємо ці квіти, ці усмішки усім людям планети. У центрі квітки намалюйте, яким ви уявляєте обличчя доброти, а на пелюстках напишіть слово, що виникають у вашій уяві, коли говоримо це слово.
(Діти прикріплюють квіти на зображення земної кулі.)
Я отримала заряд доброти.
Простягнемо руки до Землі і скажемо: «Хай люди всієї Землі будуть добрими!»

Оцініть свою роботу на уроці:

- Хто працював добре — руки вгору.

- Хто працював чудово — аплодуємо.

Оцінювання дітей.

- Ви сьогодні отримуєте такі бали…

Кожна людина може бути чарівником і для цього не потрібна чарівна паличка. Достатньо сказати добре слово, або зробити добру справу. Поверніться один до одного побажайте чогось доброго один одному. Творіть добро і воно повернеться до вас.

VII. Домашнє завдання.

- Виразно читати оповідання, вміти ставити запитання до змісту та давати відповіді на них.

- Записати свої враження від прочитаного у щоденниках вражень.

Талановитий педагог, який присвятив благородній справі навчання і виховання учнів понад 30 років свого життя. — Віддав учням своє серце. — Створив «Школу радості» під відкритим небом.

- Так, діти, це — Василь Олександрович Сухомлинський, заслужений педагог, талановитий учитель, який дуже любив дітей і написав для них дуже багато цікавих історій. Він хотів, щоб діти зростали добрими, чуйними, справедливими, уміли дружити і цінувати дружбу.

Він писав: «Що було найголовнішим у моєму житті? Не роздумуючи, відповідаю: Любов до дітей».

Твори В. Сухомлинського, видані 53-а мовами світу, загальним тиражем майже 15 млн примірників. Книга «Серце віддаю дітям» перекладена на 30 мов світу і витримала 54 видання. У період з 1945 по 1970 роки надруковано 463 статті; Перед вами буде стояти таке завдання: прикріпити прапорці на карту Євразії у яких країнах видавалися твори В.Сухомлинського:

Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія,

Естонія, Казахстан, Киргизстан, Латвія, Литва, Молдова,

Таджикистан, Узбекистан, Англія,

Болгарія, Іспанія, Китай, Монголія, Німеччина, Польща,

Румунія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Словаччина, Японія.

Біографічна довідка

Василь Олександрович Сухомлинський — видатний український педагог, письменник і публіцист.

Народився 28 вересня 1918 р. у селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області (на той час — Василівська волость Олександрійського повіту Херсонської губернії) у незаможній селянській родині.

Батько його, Олександр Омелянович, працював по найму як тесляр і столяр. Мати — Оксана Юдівна вела домашнє господарство, ткала полотно, фарбувала його і шила одяг не лише для своєї сім’ї, а й односельцям. Гарно вишивала. Багато уваги приділяла вихованню дітей: Івана, Василя, Сергія, Меланії. Учила добра, чесності, людяності. Довгими зимовими вечорами за прядивом чи шитвом розповідала дітям казки, цікаві історії, читала книжки.

Пізніше Василь Олександрович писав: «Я не відчував би всієї краси літнього світанку в селі, якби в далекому дитинстві мене не вразили до глибини душі прочитані матір’ю слова Шевченка «Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють, між ярами, над ставами верби зеленіють...»».

У 1926—1933 рр. В. О. Сухомлинський навчався у Василівській семирічній школі, де був одним з кращих учнів. Учився добре, старанно, любив читати, гарно малював. Щоб зібрати гроші на книги, фарби, зошити, разом з однолітками та братами ходили на Новий рік посівати та щедрувати, а літом працював у колгоспі. У дитячому садку, який діяв у колгоспі на період літніх канікул йому доручали бути помічником вихователя. Він доглядав малюків, розповідав їм казки, читав книжки, проводив веселі ігри. Тому і вибір професії був не випадковий.