Хрестоматія позакласне читання 2 клас НУШ - Курганова Н. В. 2019

Добрий слон
Зима
Полиця 1. Пори року

(Переклад з російської Наталії Курганової")

У лютому стояли такі морози, що їжачок цілими днями топив піч і все одно вранці не міг вилізти з ліжечка — так було в хатинці холодно.

— Що ж це за морока така? — бурмотів їжачок, всовуючи лапки у валянки і злізаючи з ліжка. — Якщо такі морози протримаються ще тиждень, у мене не залишиться жодної дровинки!

І він почовгав до пічки і розпалив вогонь. Полум'я весело загуло, і їжачок став обдумувати своє скрутне становище.

«У лісі тепер снігу неміряно! — думав він. — І всі тоненькі ялиночки замело. А товсту одному не спиляти... От якби Ведмежатко навідалося: у нього і сокира гостра, і пилка є, і санчата, щоб дрова возити. От якби прийшли вони з Віслючком і сказали: «їжачок, у тебе, мабуть, дрова закінчились? Ходімо, напиляємо та наколемо нових!» А я б їх напоїв чаєм, і ми б усі троє пішли до лісу, і тоді б я нізащо не замерз. А тепер... Ведмежатко, мабуть, міцно спить і зовсім забуло про мене...»

І їжачкові стало так сумно, що він, підкинувши в піч ще дровець, сидів і байдуже дивився на полум'я.

Піч розігрілася. Тепер у хатинці було тепло, і їжачкові вже не вірилось, що дрівця можуть закінчитись і він замерзне. І він непомітно для себе розмріявся.

«Ось, — мріяв їжачок, — скінчаться в мене дрова, стане зовсім холодно, і почну я замерзати... І про це дізнається Слон у зоопарку. Він зробить вигляд, що спить, а коли сторожі поснуть, примчить до лісу, знайде мою хатиночку, всуне хобот у димар і стане дихати теплом. А я скажу: «Дякую, Слонику. Мені дуже тепло. Піди тепер погрій Ведмежатко — в нього, мабуть, теж закінчилися дрова...». І Слон стане кожну ніч тікати із зоопарку та дихати в димар мені, Ведмежаткові і Віслючкові — і ми не позамерзаємо!..» А морози все лютішали і лютішали. І, дійсно, скоро в їжачка зовсім закінчилися дрова. Він востаннє добре протопив піч, склав на ліжко всі ковдри, а зверху поклав кожушок та валянки. Потім заліз під цю гору та став чекати.

Спочатку йому було жарко, а потім, коли піч прохолола, стало холодно. І з кожною годиною ставало все холодніше.

— С-с-скоріше б п-п-прийшов С-с-слон!.. — шепотів їжачок, згорнувшись калачиком під ковдрами. Він так змерз, що у нього давно вже зуби цокотять.

А Слон усе не приходив...

— С-с-слон! — кликав їжачок. — Я з-з-замерзаю... П-п-прийди, будь ласка, Слонику!

Їжачок кликав Слона три дні та три ночі.

А на третю ніч йому стало так тепло, що він навіть скинув із себе кожушок та валянки.

Це до лісу прийшла відлига.

А їжачкові здавалося, що це величезний добрий Слон ходить між сосен та дихає йому в димар.

Сергій Козлов

ДРУЖЕ!

* Ця казка спочатку дуже налякала і засмутила мене. Як ти гадаєш, чим?

* А якою здалася ця казка тобі?

* Випиши ті рядки, від яких тобі стало спокійніше і веселіше.