Хрестоматія позакласне читання 2 клас НУШ - Курганова Н. В. 2019

Їжакова сімейка
Полиця 2. Оповідання про тварин

Були погожі осінні дні, коли з дерев осипається жовте листя і встеляє землю. Гуляючи в саду, Христинка бачила, що під однією яблунею сидить їхня муруга кицька і не зводить очей з купки опалого листя.

— Що ти там нюхаєш, Мурочко? — гукнула до неї дівчинка. — Мишку хочеш упіймати?

Кицька не звернула на неї ніякої уваги й продовжувала сторожко дивитися в одне місце під яблунею.

Христинка підійшла і теж почала придивлятися до тієї купки. І раптом помітила, що листячко начебто ворушиться. Що там? Може, який звір?

Дівчинка мерщій побігла до мами, яка поралась на городі, і покликала її до яблуні.

— Ось там, — показала на купку жовтого листя, що ворушилось.

Мама взяла гілочку, обережно розгребла купку, а там їжак.

— Мабуть, стомився за ніч, блукаючи садом у пошуках їжі. От і вмостився під яблунею подрімати. А чутка Мурочка й нанюхала його, — пояснила мама.

— Ой, який у нього кумедний носик! — присіла над їжаком Христинка. — Правда, мамо?

Їжачок і справді був такий симпатичний, чепурненький.

— Гарний, — посміхнулася мама і передала Христинці гіллячку. — Ти поки що постережи його, щоб не втікав, а я піду молока принесу, їжаки дуже полюбляють його.

Незабаром вона принесла у склянці молока, налила у блюдечко й поставила перед їжаком.

Той хвилинку сидів нерухомо, принюхуючись. А потім устромив носика у блюдечко й смачно захлебтав.

Мурочка, як побачила таке, то й собі захотіла поласувати молоком. Та тільки поткнулась до блюдечка, а їжачок як чмихне на неї, вона й відскочила, вигнувши дугою спину. Вихлебтавши з блюдечка молоко, їжачок покосився блискучими намистинками очей на Христинку та її маму, ніби подякувавши їм за пригощання, і неквапом подріботів під кущі бузини за хатою.

Мама знову пішла поратись на городі, а Христинка побігла до подружок на вулицю.

Як же здивувалась вона, коли ввечері, повертаючись з гулянки, побачила на східцях веранди двох великих і трьох маленьких їжачків! Оце так-так! Виходить, їжачок, якого вони з мамою пригощали вранці молоком, тепер привів вечеряти всю свою сімеєчку!

— Мамо, мамо! — загукала дівчинка. — Ось вийди, глянь, які в нас гості!

Довелося усіх пригощати. Для цього налили повну велику тарілку й поставили на східцях веранди, а самі одійшли, щоб не заважати. Їжаки одразу ж гурточком обступили тарілку й ну дружно ласувати молоком. Хлебтали, не кваплячись, смачно прицмокуючи, і тихенько постогнували від великого задоволення.

А випорожнивши миску, дружна сімейка так само неквапно, ланцюжком, попрямувала в садок.

Після того вони ще кілька разів з'являлися біля східців веранди, і Христинка з мамою охоче пригощали їх теплим, щойно видоєним молоком.

Та одного вечора їжаки не прийшли вечеряти. Не було їх і наступного дня.

— Залягли на зиму спати, — відповіла мама на запитливий погляд Христинки. — До самої весни.

І дівчинка стала чекати того дня, коли знову пригощатиме симпатичних їжаків молоком.

Та чи ж прийдуть вони?

Віра Оберемок

ДРУЖЕ, хочу перевірити, чи я правильно все запам'ятав. Нагадай-но мені!

* Чому киця Мурка не зводила очей з купи листя?

* Чим пригостили їжачка Христинка з мамою?

* Кого і навіщо привів їжачок у гості до Христинки?

* Куди зникли їжачки перед зимою? Чи всі їжаки так роблять?