Хрестоматія позакласне читання 2 клас НУШ - Курганова Н. В. 2019

Пустуни на пароплаві
Полиця 2. Оповідання про тварин

Яшка і Машка

Наш пароплав ішов теплими південними морями. Якось ми зупинилися біля берегів Африки. До нас на човні підплив негр. Він продав морякам двох мавпочок.

Руденькі мавпочки були завбільшки як кішки. Їх узяли на мотузочки й потягли на пароплав. Звірята впиралися, вищали, мотали головами, дриґали лапками, мотали хвостами — не хотіли залишати негра. Тоді сивий боцман схопив їх руками і забрав на палубу.

Пароплав рушив у дальшу путь. Мавпочки швидко звикли до нового місця. Незабаром вони стали улюбленцями команди. Моряки назвали їх Яшкою і Машкою.

Яшка любив чіплятися хвостом за перекладини і, звисаючи головою вниз, розгойдувався, ніби справжній фізкультурник.

Машка раз у раз під час сніданку плигала на стіл, хапала грудку цукру й миттю зникала.

Шоколад боцмана

Наш боцман сховав у шухляді стола дві коробки шоколаду. Якось, виходячи з каюти, він не причинив дверей. Зацікавлена Машка всунула мордочку в щілину. Потім вскочила в каюту й почала господарювати там. Вона плигала по ліжку й зазирала до шухляд у шафочці і в столі.

Коли боцман повернувся, перед самісіньким його носом на палубу виплигнула Машка. В зубах вона тримала коробку шоколаду.

Боцман погнався за мавпою. Звіреня легко, мов пташка, метнулося по пароплаву. Матроси з голосним сміхом і свистом поспішили боцману на допомогу. Проворна Машка не давалась до рук. Вона плигала, ховалась, стрибала. Галас і метушня знялись на палубі. Розохочені несподіваною розвагою матроси не шкодували ніг.

— Половину шоколаду тому, хто відбере коробку! — крикнув боцман, наздоганяючи хвостатого злочинця.

Та ось мавпа випустила коробку, а сама метнулась на щоглу. Радісно боцман схопив коробку й одкрив її. Матроси заглянули туди й зареготали. Коробка була порожня. Машка ж сиділа на щоглі, доїдала шоколад і вищала від задоволення.

Омар

Матроси купили великого омара. Це — великий морський рак. У нього довжелезні й тонкі, мов соломинки, вуса.

Яшка підбіг до омара й зупинився. Подивився і од цікавості почав чухатись. Потім насупився і ляснув рака лапою. Омар стиснув клешнями його лапи. Мавпа зойкнула, заверещала. На той вереск прибіг боцман і розняв ракові клешні. З криком Яшка побіг геть.

Від спеки омар загинув. Мертвого омара поклали сохнути на сонці. Гарний рак, мов розмальований синьою, червоною, зеленою фарбами, з широко розставленими вусами, лежав під тропічним сонцем.

Випадково під час роботи боцман опинився біля омара. Він застав там Яшку. Мавпа обламувала омарові вуса. Вона шматувала їх, ніби дражнячись, і викидала. Але клешень не зачіпала. Мавпа їх боялась.

— Обпікшись на молоці, води боїшся, — сказав, усміхаючись, боцман.

Нічна тривога

Біля корабельного дзвону боцман поставив високу скриню. Матроси скаржились, що та скриня заважає їм вибивати склянки. Вибивати склянки — значить видзвонювати в корабельний дзвін години. Одну годину б'ють такі бам-бам, коли дві — бам-бам, бам-бам, коли чотири — бам-бам, бам-бам, бам-бам, бам-бам. Більше чотирьох годин не б'ють. Через кожні чотири години знов починають так само.

Коли на пароплаві трапляється пожежа, тоді б'ють у дзвін швидко й довго: бам! бам! бам! бам! бам!..

Боцман обіцяв забрати скриню. Але не встиг він виконати свою обіцянку, як сталася незвичайна подія. Уночі всіх розбудили швидкі удари дзвона: бам! бам! бам! бам! бам!

Дзвін сповіщав про пожежу.

Хто спав, хто не спав — усі вибігли на палубу, готові рятувати пароплав від вогню.

Дзвін замовк. Ніде не видно полум'я. Хтось пустував. Моряки, обурені з такого жарту, розійшлися спати.

Через двадцять п'ять хвилин знов почулося гасло пожежної тривоги. Бам! бам! бам! бам! бам! — кликав дзвін усіх нагору. І знов на палубі ні вогню, ні того, хто здійняв тривогу, не застали.

Минуло півгодини, і втретє повторилося те саме.

Під кінець ночі боцман заховався поблизу дзвона, щоб зловити негідного жартівника.

Незабаром він побачив у напівтемряві, як до дзвона тихенько підійшла Машка, скочила на скриню, вхопила мотузок і почала дзвонити.

Мавпа часто спостерігала, як матроси б'ють у дзвін, їй хотілося теж покалатати, але вона не могла дістати, поки там не поставили скриню.

Пустуни рятують боцмана

Опівдні сонце стояло просто над головою. Спека надзвичайна. На відкритому місці палуби — жодної людини. Всі ховались у затінках. Боцман вийшов, щоб полити розпечену палубу морською водою. В руках у нього мідна труба насоса, з якої ллється вода. Боцман вийшов без бриля. Волосся у нього коротко обстрижене. Сонце напекло голову, боцман зомлів і впав.

Ніхто, крім мавпочок, цього не бачив. Вони швидко підскочили до боцмана і, схопивши трубку насоса, почали бавитись. Пустуючи, Яшка і Машка бризнули на боцмана холодною солоною водою, а розохотившись, облили його з голови до ніг.

Від води боцман опритомнів.

Ловля летючих риб

Боцман захотів помити брудний мішок. Він прив'язав його мотузкою і викинув через кругле віконце своєї каюти в море.

Від швидкого руху пароплава мішок полоскався у морській воді. Покинувши мішок купатись, боцман вийшов з каюти, зачинив двері на ключ і піднявся на верхню палубу.

Погладивши вуса, глянув на море.

Серед дрібної хвилі показалась величезна акула. Моряк розгледів її коротке тупе рило та чорно-синювату спину.

З води почали вискакувати летючі риби. Мабуть, їх сполохала акула.

Окремі рибки перелітали через пароплав і поринали у воду.

Обидві мавпочки почали підстрибувати, намагаючись упіймати рибок.

Вони кидалися на всі боки. Але риби летіли швидко, і мавпи жодної не спіймали.

Та ось Яшка і Машка разом підскочили над бортом і вдарились одне об одного. У ту ж мить повітря розітнув жахливий зойк. Мавпи зникли з палуби і шубовснули у воду.

Людина в морі

Враз пролунало:

— Людина за бортом!

То боцман, схопивши рятувальний круг, стрибнув у море. Коли повернули назад пароплав, людина в морі здавалася ледве помітною цяткою.

Моряки побачили, як акула теж повернула і попливла туди, де видно було боцмана.

Всі захвилювались. Пароплав поспішав повним ходом і безперервно гудів. Так хотіли відігнати морського хижака.

Акула зникла під водою. Та ось її плавники мигнули поблизу боцмана.

У кожного, хто стояв на палубі, тривожно стиснулося серце: чи вдасться врятувати боцмана?

Скоро наблизились до нього. Спустили шлюпку. З води витягли боцмана і Яшку. Усі зрозуміли, що Машка потонула. У ту ж хвилину поблизу показались могутні плавці акули.

— Ти думав про неї? — спитали боцмана, показуючи на акулу.

— Це велетенська малозуба акула, — відповів старий моряк, — вона ніколи не нападає на людей.

Друга коробка шоколаду

Попискуючи, Яшка тулився до боцмана. Матросам здавалось, що у мавпочки на очах сльози. Усім стало сумно. Усіх пройняв жаль за Машкою. Шлюпку підняли на пароплав.

Боцман, весь мокрий, мовчки пішов у свою каюту.

Він відчинив двері і побачив... Машку, що сиділа на столику і — гризла шоколад із другої коробки.

Моряк остовпів.

Машка, схопивши недогризок шоколаду, метнулась крізь вікно у море.

Боцман підбіг до столу й насилу просунув голову у віконце. Він побачив мавпочку, що трималась на мотузку, яким він прив'язав мішок.

Моряк здогадався, що, коли мавпи падали з палуби, Машка схопилась за цей мотузок і врятувалась.

Микола Трублаїні

ДРУЖЕ! Допоможи мені, дай відповідь на мої питання. Давай разом згадаємо всі витівки Яшки та Машки.

* Як мавпочки потрапили на пароплав? За що боцман обіцяв матросам половину коробки шоколаду?

* Чи отримав хтось винагороду? Чому?

* Якось боцман згадав прислів'я: «Обпікшись на молоці, води боїшся». Як ти розумієш це прислів'я? Як воно стосується Яшки?

* Про яку «пожежу» на пароплаві сповіщав уночі дзвін?

* Від чого мавпи врятували боцмана?

* Як сталося, що мавпочки попадали з палуби?

* Чим боцман здивував моряків?

* Як врятувалася Машка?

Дякую, що допомагаєш мені, друже! Наступні історії, розказані мишенятком Мициком, викликали в мене стільки запитань... Читаймо разом уважно ці веселі оповідання, автором яких є Юхим Чеповецький. Наприкінці кожної історії ти знайдеш мої запитання. Допоможи мені розібратися!