Виявлення і подолання труднощів опанування навички читання в учнів загальноосвітніх навчальних закладів - Данілавічютє Е.А. 2017

Тексти
Обстеження навички читання

З метою підтвердження, або спростування припущення про наявність дислексії в учня необхідно проаналізувати якість навички читання. У сучасній методичній літературі якість навички читання містить такі показники: свідомість, правильність, швидкість, виразність та спосіб читання.

Коротко розглянемо, як розуміють зазначені вище показники.

Свідомим читання вважають тоді, коли читач чітко розуміє зміст тексту, уміє встановити зв'язки між описаними подіями, оцінити вчинки дійових осіб. Це стає можливим лише за умов свідомого сприймання лексичного значення слів, граматично оформлених в речення, як вираження думок автора. Свідомим є читання, коли учень у змозі не лише переказати зміст, а й висловити свої міркування з приводу прочитаного.

Правильне читання має такі ознаки:

• відповідність звукових образів прочитаного буквеним позначенням написаного (читання без пропусків, замін, перестановок букв, складів та слів);

• плавність читання (злите читання складів у словах, а також ненаголошених службових слів із повнозначними частинами мови);

• дотримання орфоепічних норм (правильне наголошування складів у словах, правильна вимова діалектично спотворених звуків та слів).

Якщо читання відповідає темпу усного мовлення, його вважають швидким. Для школярів відповідно до класу існують програмові вимоги щодо швидкості читання. Темп читання, головним чином, має забезпечувати свідоме сприймання змісту прочитаного.

Виразне читання - це читання з емоційним інтонуванням прочитаного. Роблячи паузи та логічні наголоси, читачеві необхідно володіти висотою, силою та тембром голосу, дотримуватися певного темпу під час читання.

Важливим показником якості читання є спосіб, яким володіє читач. Розрізняють побуквене читання, відривне складами, плавне складами, цілими словами та реченнями.

Отже, для детального якісного вивчення стану сформованості навички читання та виявлення усього спектру можливих помилок учневі необхідно запропонувати такі завдання:

- читання незнайомого тексту з настановою на швидкість з наступним його переказом;

- читання серії різноманітних за складовою будовою слів, дібраних за принципом схожості артикуляційних ознак звуків, а також зорових образів букв;

- читання окремих великих і малих букв, розміщених за акустико-артикуляційною (звуковою) або графічною схожістю.

Тексти

2-й клас:

Виноградар і змія

Один чоловік мав гарний виноградник. Біля виноградника лежала купа каміння, де жила велика змія. Якось виноградар побачив змію і надумав зробити їй добро. Узяв кухоль свіжого молока, приніс, поставив біля каміння і став оддалік - хотів побачити, що буде. Змія вилізла, випила молока і впустила в кухоль один золотий. Виноградар узяв кухоль із золотим і пішов собі. Відтоді щоранку носив він змії молоко і забирав по одному золотому. Так дружили вони багато років.

Якось виноградар покликав сина, майбутнього господаря, і розповів йому про змію, що її годував молоком. Почав і син носити молоко й забирати золоті. Одного разу він подумав: «У тій купі має бути багато золотих; краще вбити змію, розрити купу й забрати золоті, а не носити молоко та годувати ту змію».

Отаке надумавши, він узяв палицю і поніс змії молоко. Коли змія молоко випила, хлопець замахнувся і щосили вдарив її, але убити не зміг, відбив тільки шматок хвоста. Змія розгнівалась і вкусила хлопця. Він розпух і ледве дійшов додому. Батько спитав його, що сталось. Син розповів усе, як було, і через кілька днів помер.

Минуло багато часу, і якось прийшов виноградар до тієї самої купи каміння. Вилізла і змія. Виноградар їй каже:

- Давай знову дружити, як раніше дружили.

А змія йому відповіла:

- Чоловіче, не може відновитися колишня дружба. Поки ти бачиш синову могилу, а я - свого відбитого хвоста, ми не можемо стати друзями. Коли щось робиш, думай і про наслідки.

3-й клас:

Врятувала

Настуся із своєю подругою Парасею бігла в школу. І щоб не запізнитися, дівчатка знову ж таки пішли найближчою дорогою повз хату Сидора Кухаря.

Ідуть собі нерозлучні подруги, розмовляють стиха. Та тільки вони вийшли до цієї хати, аж гульк - попереду недалечко поспішає Микита Сороконіг і розмахує своєю торбою з книжками. Він теж у школу мчить. Микита ні на кого не звертає уваги, він навіть не дивиться нікуди вбік і не озирається. Прямує собі вперед...

Уже Микита проминав хату Сидора Кухаря... Аж ось через перелаз як стрибне рябий собака і просто на нього кинувся. Микита почав одбиватись торбиною, але собака не боїться, вишкірив білі гострі зуби та й кидається на хлопця.

Собака вирвав у Микити торбу, кинув на землю і знову налетів на хлопця. У бідного Микити не було нічого в руках, а собака стрибає навколо нього. Тоді Микита як заплаче, як закричить, як зареве на всю вулицю:

- Ой, рятуйте, люди добрі! Ой-ой-ой! - плаче Микита так жалібно, що Настуся не витримала і, як вітер, помчала рятувати товариша. Де та й сила взялась!

Налетіла Настуся на собаку та як бахнула рябого по голові, потім знову книжками, потім ногою межи очі. Перелякався собака і навтіки у двір, за хату. Сидить там і скиглить, а на вулицю вже й не біжить, боїться...

Тоді Настуся підняла торбинку з книжками, що одбила у собаки, і подала Микиті, втішаючи його, як дитину малу. Ще й присоромила: - На, та не плач. Великий, а собаки злякався. Герой!

Микита мовчки взяв торбину і побрів у школу. Лише один раз озирнувся, неначе не вірив, що то Настуся його оборонила від злого собаки.

У класі Настуся нікому жодного слова не сказала, як ревів на всю вулицю Микита. І Парасі наказала мовчати.

4-й клас:

Про Комарика Зюзю

- Жив на світі комарик Зюзя. Звичайнісінький собі комарик-дошколярик. Але дуже непосидючий і неслухняний.

- Всі комарики-дошколярики в комариному дитсадку слухаються виховательку Комарію Комарівну, не пустують, не бешкетують. А Зюзя слухатись не хоче.

Одного разу полетів комариний дитсадок на прогулянку до лісу. Летять гарненько парами. Комарія Комарівна попереду. Весь час озирається і научає:

- Будьте, дітки, обережні! Не розлітайтеся! В лісі стільки всякої небезпеки...

А Зюзя, що летів, як завжди, позаду, без пари, на ті слова - аніякісінької уваги!

- Я сам все знаю! - І гайнув між кущів.

Та раптом - тиць у щось! І - приліпився. Хотів одліпитись, але ще більше заплутався. Ой леле! Та це ж павутиння. Його павук Павуло Павулович між кущами натягнув - на поживу чекає. Побачив він Зюзю, лапки радісно потер, захихикав:

- Хи-хи-хи! Попався! Дрібнота, правда, але на закуску для апетиту згодиться.

І вже йде, на павутинні погойдуючись, до Зюзі.

- Ой-ой! - закричав Зюзя. - Рятуйте!

Але Комарія Комарівна з дитсадком далеченько одлетіли, не чують.

Плаче Зюзя, репетує. А павук Павуло Павулович усе ближче та ближче.

Аж тут Комарія Комарівна обернулася:

- Де Зюзя?!

Комарики-дошколярики на всі боки роззираються. Нема неслуха. Зник. Повернули вони щодуху назад.

А павук уже лапу до Зюзі простягає.

- Ой-ой-ой! - відчайдушне заволав Зюзя. - Пропадаю!

Почула Комарія Комарівна. Почули комарики-дошколярики. Почули та вже й побачили.

- Не підлітайте, дітки, близько! Це небезпечно! Я сама! - загукала Комарія Комарівна і мерщій до Зюзі. Схопила за крильця, тягне щосили. Та не може його з липкого павутиння вирвати.

А павук наближається й наближається. Радий, задоволений!

- Зараз і вихователькою, і всім дитсадком пообідаю! Хи-хи-хи!

- Хлопчики й дівчатка! - вигукнув тут комарик Макарик. - Нумо всі гуртом! За лапки берімося швидше!

Взялися всі комарики-дошколярики за лапки, Макарик за виховательку вчепився. Та як смикнуть!

Вирвали Зюзю з павутиння.

Павучисько тільки щелепами клацнув з досади...

Тепер Зюзя не пустує, не бешкетує, у парі з комариком Макариком літає і міцно його за лапку тримає.