Виявлення і подолання труднощів опанування навички читання в учнів загальноосвітніх навчальних закладів - Данілавічютє Е.А. 2017

Фонематична дислексія
Види дислексії та методика її подолання

Дислексія - це специфічні труднощі в оволодінні навичкою читання, обумовлені недорозвиненням вищих психічних функцій, які беруть участь в реалізації процесу читання. За ступенем тяжкості порушення процесу читання в логопедії прийнято розрізняти дислексію (частковий розлад навички) і алексію (повну неможливість опанувати навичку або її втрату). Дислексія (алексія) може спостерігатися ізольовано, однак частіше вона супроводжує порушення писемного мовлення - дисграфію. У спеціальній літературі відповідно до порушеного механізму виділяють різні види дислексії.

Фонематична дислексія

При фонематичній дислексії на перший план виступають заміни звуків, подібних за акустико-артикуляційними ознаками (дзвінких-глухих, свистячих-шиплячих і т. д.). В інших випадках відзначається побуквене читання, спотворення звуко-складової структури слова (додавання, пропуски, перестановки звуків і складів).

Фонематичний слух - це вміння розрізняти звуки мовлення.

З метою ефективної організації корекційної роботи, ще під час планування та добору завдань, вчителю, на нашу думку, необхідно дотримуватися послідовності визначених етапів становлення фонематичних процесів, відповідно до психолінгвістичної періодизації розвитку мовлення:

1) фонематичне сприймання (визначення наявності або відсутності звука);

2) фонематичні уявлення (головною умовою виконання завдань є абсолютне виключення артикулювання слів дитиною, а також виключенням опори на слухове сприймання. Тобто дитина має виконувати завдання без проговорювання, абсолютно мовчки, спираючись лише на образ слова);

3) звуковий аналіз у зовнішньому плані, тобто визначення кількості, послідовності, місця звуку у слові з опорою на слухове сприймання слова, що вимовляється педагогом (що є легшим варіантом завдання), або дитиною (більш складний варіант завдання, за умов, коли дитина має недоліки вимовної сторони);

4) звуковий синтез у зовнішньому плані, тобто поєднання звуків та утворення з них слів (тут можливе використання і зорової опори (пропонуються букви), але обов'язково з проговорюванням, називанням відповідних звуків);

5) звуковий аналіз у внутрішньому плані (тобто без опори на слухове сприймання слова, без будь-якого проговорюванння чи то артикулювання, виключно за уявленням);

6) звуковий синтез у внутрішньому плані - поєднання звуків та утворення з них слів з використання лише зорової опори (пропонуються букви), але обов'язково без проговорювання).

Розглянемо зміст методики, що спрямована на розвиток фонематичних процесів більш детально

На першому корекційному етапі основною умовою виконання завдань з розвитку фонематичних процесів є їх виконання дитиною без опори на власне вимовляння. Робота на заняттях має спрямовуватися на розвиток фонематичних процесів на основі еталонного вимовляння дорослого (фонематичне сприймання, звуковий аналіз та синтез). Під час роботи над розвитком фонематичного сприймання, простих форм аналізу та синтезу матеріал пропонується лише з еталонного звучання педагога, максимально уникаючи впливу недоліків вимовляння учнями. До завдань на початковому етапі мають входити найпростіші для сприймання та оперування звуки, звукові комплекси та слова (від односкладових до складніших за будовою - дво-, три- й чотирискладових). Матеріал має плавно та поступово насичуватися складними для вимовляння фонемами. Таким чином, удосконалення фонематичних процесів відбуватиметься за рахунок поступового розвитку фонематичного сприймання за допомогою опори на правильну вимову дорослого.

На другому корекційному етапі роботу має бути спрямовано на формування фонематичного сприймання (з опорою на еталонну вимову педагога), звукового аналізу й синтезу (з опорою на власну вимову дитини) та фонематичні уявлення. На другому корекційному етапі під час роботи з розвитку фонематичного слуху основним стає матеріал, що містить звуки, які діти вимовляють неправильно (якщо такі наявні). Виконуючи завдання з розвитку звукового аналізу та синтезу, діти спираються на власне артикулювання. Такий принцип добору матеріалу та виконання завдань зумовлений тим, що в цей період корекції вимова учнів уже певним чином скомпенсована, більшість раніше неправильно вимовлюваних фонем перебуває на етапі активної автоматизації й вимагає постійного залучення уваги до них дитини. Це не є занадто складним та непосильним завданням для молодших школярів. Таким чином, підвищення складності завдань має відбуватися не лише за рахунок ускладнення самого матеріалу, а й за рахунок зміни опори під час роботи з ним.

На третьому корекційному етапі роботу має бути спрямовано на вдосконалення фонематичних процесів і уявлень - звукового аналізу та синтезу - лише за уявленням (без залучення слухової та артикуляційної аналізаторних систем). На цьому етапі матеріал до завдань з розвитку фонематичних процесів має бути максимально насиченим складними для вимовляння звуками, а також багатоскладовими словами зі збігом приголосних. Такі спеціально створені умови вимагають достатньо високого рівня концентрації уваги до фонемного складу слів, скомпенсованості недоліків звуковимови та певного рівня сформованості фонематичних процесів. Розвиток та вдосконалення останніх відбувається за рахунок зміни умов виконання уже звичних завдань. Так, під час виконання звукового аналізу слів для дітей залишатиметься провідною єдина опора - власне уявлення про звуковий склад слова.

Завдання до кожного етапу мають бути дібрані за принципом поступового ускладнення і містити конкретний лексичний матеріал відповідно до індивідуального характеру порушень (насичений звуками, сприймання яких потерпає), що забезпечить високу гнучкість методики та, відповідно, сприятиме її ефективності.

Вправи для подолання фонематичної дислексії

Методичний коментар: перш за все роботу має бути спрямовано на розвиток фонематичних процесів (сприймання, уявлення) та звукового аналізу й синтезу (з опорою на мовлення педагога, з підключенням власної вимови, за уявленням).

Перший тип завдань - формування фонематичного сприймання

Аналогічні завдання з поступовим ускладненням матеріалу (від звуку, складу -до одно-, дво-, три- чотирискладових слів) необхідно використовувати під час корекційно-розвивальної роботи на відповідному етапі.

Вправа «Впіймай слово»

Мета: формування фонематичного сприймання

Завдання: виокремлення на слух заданого слова з-поміж слів, схожих за лексичним значенням, а також слів, схожих за звучанням.

Інструкція: плесни в долоні, коли почуєш слово дощ.

Слова: хмара, ліс, весна, борщ, весна, дощ, зошит, кущ, річка, хвощ, чоботи, дощ, калюжа, дощ, вода.

Вправа «Впіймай звук»

Мета: формування фонематичного сприймання

Завдання: виокремлення на слух заданого звуку з-поміж інших звуків (далеких та близьких за акустико-артикуляційними ознаками).

Інструкція: я буду називати звуки, а ти будеш ловити лише звук «...». слухай уважно, коли почуєш звук «...» - «лови» його, плескай у долоні.

Звуки:

[С] - а о с и е у с і у е а а с с о и с и е

[А] - і е а и і о і е у у а и е і и а о и е а

[Л'] - л л л л' л л л л' л л л' л' л л л л

[С] - с ш з с ц ч с ж з ц с ш ш с щ ц с

[Ж] - ж з з дж ж ч щ ж з ш ж ж ш з ч ж

[П] - п б д п' в б п б п п' п' п п б б п

Вправа «Впіймай склад»

Мета: формування фонематичного сприймання

Завдання: виокремлення на слух заданого складу з-поміж інших складів (далеких та близьких за акустико-артикуляційними ознаками)

Інструкція: я буду називати склади, а ти будеш ловити лише склад «...». слухай уважно, коли почуєш склад «...» - «лови» його, плескай у долоні.

[СУ] - са шу зу са ци чу су жо зе ці со ше ши си ца су

[АК] - ла ак ло ал ак кла га ак іг уг ак ог

[ШЕ] - еш же ше зе зе ше дже еш же че ще же зе ше же еш же ше зе че

Вправа «Впіймай слово зі заданим звуком»

Мета: формування фонематичного сприймання

Завдання: виокремлення на слух заданого звуку у слові.

Інструкція: я буду називати слова, а ти лови лише ті, де є звук «...». слухай уважно, коли почуєш звук «...» у слові - «лови» його, плескай у долоні.

[O] дорога, мир, дім, сорока, кіт, сова, вінок, опосум, пар, родина

[І] сім, блакитний, підкова, сірий, зоопарк, хижак, ніч, собака, піч.

[Н] кінь, лопата, носоріг, мука, нива, калина, лапа, лампа, малина, ноги, ніс, пісок, горобина, бігати, машина, Микола, камінь, мак.

[P] ракета, рик лапа, кора, вовк, баран, клавіші, лицар, відро, клей

[З] салат, злива, слива, салют, зірка, слизько, шия, казка, мотузка, синій, змія, коса, коза, басейн, базар, овес, пес, жирафа, зозуля, кажан, жердина, замок.

[Ш] шишка, чорний, жолудь, щавель, пшоно, качка, кішка, джміль, кошик, жменя, шланг, жаба, шафа, жага, щука, жетон, шезлонг, штанга, чашка.

[К] клоун, гладіолус, ґава, пакет, камінь, вагон, ховрах, килим, молоко, паска, виделка, ґудзик, праска, парасоля, ґедзь, зозуля, кавун, гриб, хижак.

[ДЖ] дзижчить, джміль, драбина, баклажан.

Вправа «Покажи слово»

Мета: формування фонематичного сприймання

Завдання: розрізнення на слух слів-паронімів.

Інструкція: я буду називати предмети, а ти - де це намальовано (для виконання пропонується серію спеціально дібраних картинок із словами-паронімами).

Другий тип завдань - формування фонематичних уявлень

Вправа «Знайди слово»

Мета: формування фонематичного уявлення

Завдання: знаходження (мовчки) зображення предмету, назва якого містить заданий звук, а потім розфарбування картинки (під час знаходження потрібного малюнку дитинка має надути щічки, або закусити кінчик язичка, з метою уникнення опори на власне артикулювання. Малюнки пропонуються дитині без їхнього називання педагогом. Звісно, що після того, як дитина віднайшла правильне зображення та переходить до його розфарбовування надувати щічки або закушувати язичок вже немає потреби).

Інструкція: подивися уважно на картинки. Надуй щічки. Покажи, в якому слові є звук К (Ш, М, Б, тощо)? А тепер назви його (перевіряємо правильність виконання завдання). Давай тепер розфарбуємо:

Вправа «Будиночки для слів»

Мета: формування фонематичних уявлень.

Завдання: диференціація слів відповідно до їх звукового складу.

Інструкція: ось два будиночки. В одному живуть слова зі звуком Ж, в другому -зі звуком З. Розклади предмети в потрібні будиночки (аналогічно на звуки р-л, т-д, п-б, ч-ц) (для виконання пропонується серія спеціально дібраних картинок із заданими звуками у різних позиціях).

Вправа «Придумай слово»

Мета: формування фонематичних уявлень.

Завдання: добір слова на заданий звук.

Інструкція: придумай слова, у яких є звук С; Ш; Р; Б; М, тощо.

Третій тип завдань - формування звукового аналізу та синтезу

(спочатку у зовнішньому плані:

а) з опорою на правильну вимову педагога;

б) з опорою на власне вимовляння,

потім - у внутрішньому).

Вправа «Який звук останній»

Мета: формування звукового аналізу у зовнішньому плані (потім - у внутрішньому).

Завдання: визначення останнього звуку у слові на основі виконання звукового аналізу.

Інструкція: назви останній звук у слові.

Слова: бік, ніс, вода, дзеркало, вогонь, скеля, пісок, пиріг, ворона, мотоцикл, палац, скорпіон, вітерець (слова називає педагог).

Слова: вовк, рука, слон, палець, слива, помідор, корабель (слова пропонуються у вигляді відповідних картинок та не проговорюються ані педагогом, ані дитиною).

Вправа «Який звук перший»

Мета: формування звукового аналізу у зовнішньому плані (потім у внутрішньому плані).

Завдання: визначення першого звуку у слові на основі виконання звукового аналізу.

Інструкція: назви перший звук у слові.

Слова: лампа, акула, їжак, ховрашок, ранок, зошит, щавель, яблуко, колодязь, листок, сила, коліно, гілка, ґава, матрос, алича (слова називає педагог).

Слова: хліб, кавун, акваріум, вікно, шланг, лікар, черепаха, жаба, комар, вудка, джміль (слова пропонуються у вигляді відповідних картинок та не проговорюються ані педагогом, ані дитиною).

Вправа «Порахуй звуки»

Мета: формування звукового аналізу у зовнішньому плані (потім у внутрішньому плані).

Завдання: визначення кількості звуків у слові на основі виконання звукового аналізу.

Інструкція: визнач, скільки звуків у слові.

Слова: сік, синиця, сова, ворог, ніс, корова, чай, крокодил, коридор (слова називає педагог).

Слова: мак, вогонь, кінь, їжак, квітка, папір, самокат, сіно, синиця, прапорець (слова пропонуються у вигляді відповідних картинок та не проговорюються ані педагогом, ані дитиною).

Вправа «Звуки по черзі»

Мета: формування фонематичного аналізу у зовнішньому плані (потім у внутрішньому плані).

Завдання: визначення кількості та послідовності звуків у слові.

Інструкція: з яких звуків складаються ці слова? Назви їх.

Слова: сік, сова, білка, зима, синиця, береза, прапор (слова називає педагог).

Слова: мак, слон, ліс, квітка, папір, самокат, жирафа, ворона, велосипед (слова пропонуються у вигляді відповідних картинок та не проговорюються ані педагогом, ані дитиною).

Вправа «Слова до букви»

Мета: формування звукового аналізу (у зовнішньому плані/ у внутрішньому плані).

Завдання: визначення у словах, що сприймаються на слух наявності або відсутності заданого звуку.

Інструкція: відбери тільки слова із звуком ... , порахуй кількість відібраних слів.

Методичний коментар: більш складними варіантами цього завдання є зміна стимульної основи:

• дітям демонструють картинки, вони самостійно називають слова та визначають наявність чи відсутність необхідного звука;

• аналогічно виконують завдання на рівні уявлень: учень переглядає картинки та із затиснутим між зубами язичком, або з надутими щічками (з метою виключення будь-якого артикулювання) виконує завдання, педагог не озвучує слова.

Вправа «Склади нове слово»

Мета: формування звукового аналізу та синтезу.

Завдання: виділення у кожному із запропонованих слів останнього звука (розглядання картинок та самостійне називання кожної; розглядання картинок мовчки, за необхідності з затиснутим між зубками язичком). Утворення нового слова з отриманих звуків. Перевірка відповіді шляхом співставлення варіанту дитини із заздалегідь підготованим педагогом малюком.

Інструкція: подивись на картинки, визнач останній звук кожного слова та утвори з цих звуків нове слово.

Слова:

Пес, сіно, дім - сом.

Клен, піаніно, прапор, троянда - нора.

Ставок, ложка, дуб, корова, банан - кабан.

Ніс, коло, базар, зерно, сік, рука - сорока.

Вправа «Знайди слово до схеми»

Мета: формування звукового аналізу за уявленнями.

Завдання: добір із запропонованих варіантів слова, яке відповідає певній звуковій схемі.

Інструкція: знайди з-поміж слів таке, що відповідає намальованій звуковій схемі, наприклад: — • ==

Вправа «Дивослово»

Мета: формування фонематичних уявлень, звукового аналізу та синтезу.

Завдання: добір слова на кожен звук, який входить до складу слова-назви малюнка (логопед озвучує назву; педагог демонструє малюнок, назву якого діти проговорюють самостійно; дитина розглядає малюнок мовчки)

Інструкція: придумай слова, що починаються на перший, потім на другий та на третій звук слова.

Наприклад:

П А Р - парта (постіль, паровоз, приклад), ананас (абрикос, артист, автобус), розетка (роги, рукава, рукавиці, ромашка).

К Р А Н - колір (корабель, крокодил, карась), радіо (редиска, Роман), апельсин (аптека, арена, Артемон), ножиці (новини, нитки).

В Е С Н А - вовк (ворота, ворог, вода), електропоїзд (електрика, електроніка), садок (сир, син, соловей), носоріг (намисто, нога, нота), акваріум (акула, айстра, актор).

Вправа «Полікуй текст»

Мета: формування звукового аналізу та синтезу, фонематичних уявлень.

Завдання: добір пропущених літер у слові (дітям дають надрукований текст із пропущеними літерами (кількість пропусків варіюється залежно від замін, які допускає дитина), пропуски позначаються рисками або крапками).

Інструкція: встав пропущені букви у слова.

Наприклад: злякана дів..инка шви..ко пі..ла крут_ю сте..кою.

Методичний коментар. Заповнення пропусків розвиває здатність охоплювати швидко, одним поглядом усе слово, одночасно співвідносячи його перші й останні літери в єдиному зоровому образі.

Вправа «Розшифруй слово»

Мета: формування складового аналізу та синтезу.

Завдання: відбір необхідного слова серед карток із зображенням предметів, на основі перестановки у правильній послідовності заздалегідь переплутаних педагогом складів.

Варіанти виконання вправи:

• переплутані склади називає педагог, а дитина тим часом їх розглядає;

• дитина прочитує надруковані склади самостійно голосно;

• дитина лише прослуховує склади без зорової опори та запам'ятовує їх.

Інструкція: склади переплутались. Прочитай (або прослухай) склади та зміни їх розташування так, щоб утворилось слово.

Наприклад:

Ран ба - баран, ро пе - перо, ло со вей - соловей, мо зи ро во - морозиво, че ви ре ки - черевики, сні вик го - сніговик, ро во на - ворона.

Вправа «Звуковий кросворд»

Мета: розвиток звукового аналізу.

Завдання: утворення слова на основі аналізу звукового складу слів.

Інструкція: назви кожен третій (перший, другий, останній) звук і виклади відповідну букву. Яке слово утворилось.

Варіанти виконання завдання:

• дитині демонструють картинки, але слова вимовляє дорослий;

• дитина розглядає малюнки та самостійно проговорює слова;

• учневі пропонують картинки і він мовчки, за необхідності із закушуванням кінчика язика, виконує завдання.

Наприклад:

кожен перший звук: Ластівка, Електричка, Вода - Л Е В;

кожен третій звук: коРабель, крОпива, каБан, крОсівки, кіТ - Р О Б О Т.

Вправа «Виправ помилки»

Мета: формування контролю з опорою на фонематичні уявлення.

Завдання: пошук та виправлення помилок у друкованих словах.

Інструкція: серед надрукованих слів є слова з помилками. Знайди та виправ їх.

(Аналогічним чином можна пропонувати згодом і невеличкі тексти, в окремих словах яких теж треба знайти та виправити помилки).